А хитрощі прості: про сік без соковижималки, блендера і м'ясорубки, і як згущувати без уварювання, і як колір яскравий зберегти.
Він універсальний. Гострі, пряні, кислі, з яблуками та іншими добавками швидко набридають. Хочеться смаку класичного, збалансованого — і який можна за бажанням збалансувати будь-якими прянощами та приправами. А головне — кетчуп не потрібно довго уварювати, варити годинами, додавати для густоти яблука або загусники.
Інгредієнти (вихід 3+ л):
- Томати 5 кг (умовно);
- Перець червоний 1-1.5 кг (неочищений);
- Цибуля 1-1.5 кг;
- Сіль 2.5 ст.л.
- Цукор 700 г;
- Оцет 150-200 г (на свій смак);
- Чорний і духмяний перці 5-10 шт., гвоздика 5-7 шт., кориця — пару разів на кінчику ножа — для найлегшого аромату.
Приготування:
1. М'ясорубка, соковижималка, блендер не потрібні. Потрібні томати — і трохи часу. Час окупиться — найсмачнішим кетчупом! Томати разом зі шкіркою ріжемо на четвертинки — невеликі, на 5-7 часточок великі. Перець — на 4 частини, цибулю — теж.
На дно широкої каструльки хлюпнемо трохи води, щоб помідорки не пригоріли в першу хвилину і смажитися не почали. Можна і треба прикрити кришкою. На малому вогні доводимо до кипіння, кип'ятимо, помішуючи, хвилин 15-20 — і відставляємо. І — забуваємо. Чим більше часу на забудькуватість, тим густіший кетчуп — саме так.
Хитрість №1. У цей момент відбувається найважливіший процес — один з декількох важливих: томатні шкірки і шкірка перцю віддають пектини, і — відшаровуються. І їх дуже, дуже легко протерти через сито: спочатку через крупне, потім дрібніше — щоб кетчуп був однорідний. Але й через одне вдається відмінно — не ідеальної гладкості.
Скільки часу стояти томатам з перцем-цибулею — пару-трійку годин. Можна і на ніч залишити, тільки вранці не забудьте згадати про них.
2. Закип'ятити знову томати, знову остудити — і протерти через сито. Це легко — шкірка сама відходить після відстоювання. А якщо сито велике, і є широка дерев'яна ложка — і швидко.
І — другий важливий момент: ми знову забуваємо про томат — і знову на пару-трійку годин. Навіщо? А в цей час відбувається нове томатне таїнство: томат починає осідати — його густа частина. А на поверхні опиняється майже прозора рідина. Саме її ми уварювали б годинами, кип'ятили, парили б на весь дім. А так — томат сам впорався.
Хитрість №2. Рідину цю відчерпуємо половником і зливаємо. Її можна використати — в борщ, соус або ще куди. А можна взагалі закатати як томатний сік. І — у нас залишається дуже густе томатне пюре.
3. Заправляємо смачний кетчуп. А тепер — розфарбуємо кетчуп яскравими нотками смаку — так, того самого класичного. Додаємо сіль і цукор, трохи чорного перцю і духмяного (по 10 шт.), гвоздики до 7 зірочок, щіпка кориці. Аромат буде легким, ненав'язливим, ледь вловимим — але незамінним.
І знову даємо закипіти. Варимо 10-15 хвилин, знімаючи піну і помішуючи по колу розмашистими рухами.
Вимикаємо знову, даємо охолонути годину-другу, знову варимо — і так до 3-х підходів: діємо за принципом варення. В підсумку вариться кетчуп 30-40 хвилин. За 10 хв до вимкнення вливаємо оцет.
Хитрість №3. Саме такий метод "проварити — вимкнути — проварити" дає і густоту, і яскравий колір: томат не темніє, переварюючись, не набуває буруватого відтінку, не втрачає аромат. І стає густим: адже в проміжках між підходами рідина все одно випаровується, а пектини працюють — кетчуп згущується сам — звичайно, якщо ми якісно його "відстояли", і отримали не зовсім рідке пюре.
А далі все просто: киплячий кетчуп розливаємо по стерилізованих банках, закатуємо, перевертаємо. Все, кетчуп готовий — взимку йому знайдеться застосування. І ще мало виявиться: у нас завжди так — зі спеціями прянощами і хитрощами залишається, а простий — йде першим.
Джерело: ukr.media
