Тривоги бувають різні, і залежать вони від характеру дитини та її психологічного захисту.
Тяжко звикати до навчання після канікул, а попереду така довга третя чверть! Мимоволі засумуєш. А у тривожних дітей знову з'являються проблеми, що заснули. І одна з них — шкільні страхи, які часто посилюються через зміну життєвого ритму, навантаження, хвороби.
Школа для дітей – основний соціум. З нею пов'язана маса обов'язків та бажань. Не дивно, що тут концентрується більшість страхів. Один учень невпевнений у собі та побоюється підняти руку, іншому важко спілкуватися з однокласниками. Нерідко виникає страх перед перевірочною роботою, і часто школярі, особливо молодші, бояться вчителя. Тривоги бувають різні, і залежать вони від характеру дитини та її психологічного захисту.
Сам собою страх не завжди однозначно шкідливий. Він позбавляє нас зайвого ризику, допомагає адаптуватися до ситуації. Але часом тривога стає постійною і ускладнює життя. Тоді необхідно звернути серйозну увагу на емоційний стан дитини та задуматися про причини її погіршення.
Страх чи хвилювання?
Слово “боюся” для дітей не завжди означає страх. Так дитина може називати й інші відчуття: “Мені не хочеться”, “Я хвилююся”. Допоможіть синові чи дочці зрозуміти свої почуття. «Коли це справді шкільний невроз, його прояви (депресія чи агресія) посилюються в період навчання, — пояснює Тетяна Авдулова, доцент кафедри вікової психології МПГУ. — Якщо у канікули стан покращується, дитина захоплено обговорює різні теми, але при цьому відкидає все, що пов'язано зі школою, — це привід уважно придивитися до ситуації».
Хто частіше боїться
Найпростіше звалити проблеми на надмірно прискіпливого вчителя. Так буває, звичайно, але частіше причини набагато глибші. Важливо звернути увагу на стосунки будинку. Тривога, як паросток, який потрапляє у підготовлений ґрунт, розвивається, коли знижено психологічний захист. Вона формується у сім'ї.
Тривожна «розсада»:
1. Постійне батьківське невдоволення. Тоді дитина вічно чекає на неприємності, виникає невпевненість у собі. Такі діти можуть боятися всього.
2. Підвищені вимоги. Підвищена вимогливість позбавляє дитину комфорту: її не розуміють навіть у сім'ї. З'являється почуття неповноцінності. Людмила Аншакова, психолог: «Діти бояться, за що їх можуть покарати. Проте виникає бажання порушити заборону, і виходить замкнене коло. Образ батьків у шкільних дверях чи інша авторитетна постать (вчитель) виглядає страшно. З'являються специфічні страхи (зачинені двері)».
3. Гіперопіка. Дітям, які не звикли самостійно приймати рішення, непросто в колективі однолітків.
Практика
1. Якщо страшно йти до школи
Так часто буває після канікул чи хвороби. Запропонуйте синові чи дочці домовитися з кимось із однокласників та піти до школи разом.
2. Якщо страшно підняти руку та вийти до дошки
Часто батьки вмовляють дитину не боятися і цим фіксують страх. “Розумніше зосередитися на конкретній причині: ти побоювався, тому що погано вивчив або точно не знав відповідь?” – Коментує Людмила Аншакова.
3. Страх відповісти неправильно
Вчіть керувати тривожною ситуацією: «Ти маєш можливість підготуватися (вивчити урок, подумати, як повестися)». Найчастіше тренуйте виступи на публіці. Від третьої особи виступати легше. Пограйте, ніби каже не сама дитина, а та, кого вона зображує.
4. При хвилюванні
Поясніть дітям, що це позитивне почуття, яке підганяє дію. Хвилювання можна стримати простими прийомами – глибоко подихати, обміркувати першу фразу.
5. Перед контрольною
Не перебільшуйте її значення («Тобі треба виспатися, адже завтра контрольна!»). Переведіть подію в ряд рядових («Такі перевірки в житті бувають постійно»).
6. Якщо учень боїться вчителя
Бувають, звичайно, випадки, коли розумніше змінити вчителя, але насамперед є сенс попрацювати із ситуацією. У будь-якому разі поясніть дитині сенс шкільних вимог: це не свавілля вчителя, а прагнення виконати загальні правила. Програйте різні ситуації: дитина стає вчителем, а хтось із батьків – учнем.
7. При невпевненості
Батьківський контроль має бути не покроковий, а підсумковий. Допустимо, просимо купити хліб, але не говоримо, який саме і в якомусь магазині.
8. При складностях у спілкуванні
Запрошуйте у гості однокласників, вигадуйте цікаві заходи. Намагайтеся, щоб у новій компанії або в новому місці дитина опинялася не сама, а з кимось із знайомих людей.
9. Для всіх ситуацій
Впоратися з тривожністю та переляком допомагають загартовування, чіткий режим дня, прогулянки перед сном. А якщо з настанням темряви страхи посилюються? «До кінця дня накопичується фізична втома і тоді тривоги йдуть на другий план, — пояснює психолог Людмила Аншакова. — Батьки поряд, організм уже трохи розслаблений, нічого не сталося. В результаті страхи затьмарюються».
10. Анатомуємо страхи
Промовляємо чи малюємо. Зображення можна посадити у клітку, замазати чи взагалі порвати. Головне – винести емоції на поверхню, не тримати їх у собі.
