Поява ще однієї дитини у сім'ї – завжди радісна подія для батьків. Але вже діти можуть відреагувати на це не зовсім так, як хотілося б мамі з татом.
Часто буває і так, що старша дитина починає вести себе примхливіше, ніж раніше, влаштовує істерики та іншими різними способами виявляє свою ревнощі до малюка, що з'явився.
Він раптом усвідомлює, що батьківське кохання доведеться ділити з кимось ще, раніше вся любов і увага мами та тата діставалися тільки йому.
Батьки не завжди розуміють, чим викликана подібна поведінка і тому не завжди знають, що робити в такій ситуації. Карати дитину в жодному разі не можна, цим можна її ще більше образити, внаслідок чого її поведінка стане ще гіршою.
Звичайно, найкраще заздалегідь підготувати його до того, що в сім'ї скоро буде поповнення, пояснити йому, як добре бути старшою дитиною, прикладом для наслідування, і в неї з'являться деякі переваги. Розкажіть, як добре, коли у сім'ї двоє (або більше) дітлахів.
Можливо, що будь-які подібні пояснення вже після народження малюка сприймуться дитиною як нотації, і вона відреагує на них негативно. У такому разі краще з інтересом залучити його до виховання та піклування про маленького братика чи сестричку. Адже чим більше цікавого часу вони проведуть разом, тим ближчими будуть їхні стосунки.
Можна давати йому невеликі доручення, щоб він міг відчувати свою значущість для молодшої дитини. Якщо він уже вміє добре читати, нехай читає дитині книжки перед сном, тим більше, що це піде на користь обом дітлахам. Можна просити старшого допомоги по господарству, щоб він відчував свою важливість у всіх сімейних справах, а не відчував себе тільки нянькою. Наприклад, вирушаючи за продуктами, можна сміливо радитись з ним, що купити та що приготувати на вечерю для всієї родини. Перед вихідними можна запитати його думку про те, як цікавіше їх провести чи куди всією родиною з'їздити відпочити.
Буває так, що старша дитина живе в окремій від батьків кімнаті, тоді як новонароджений спить разом із батьками в одному ліжку і їй приділяється майже 100% батьківської уваги. Це також сприяє зародженню ревнощів. Старшій дитині може здатися, що батьки, особливо мама, повністю відокремилися від неї, що вона їм більше не потрібна, а на її колишнє місце тепер прийшла нова дитина.
У такій ситуації потрібно максимально залучати його до процесу виховання та турботи про молодшого. На прогулянці він сам може катати коляску, вдома він може допомагати мамі одягати та роздягати малюка, у дитячому магазині допоможе з вибором іграшок та одягу. Та практично в кожному питанні можна порадитись з ним, питати його думку.
Якщо у мами зовсім немає часу на старшу дитину, їй на допомогу завжди може прийти тато. Наприклад, у ті дні, коли матуся бігає по поліклініках з новонародженим малюком або по вуха зайнята домашніми клопотами, тато (бабуся або ще хтось із родичів) сміливо може вирушити зі старшою дитиною до зоопарку, кіно, кафе чи ще кудись (краще, якщо дитина сама). Можна запровадити таку традицію, як «один день на місяць – на честь старшого», тобто на сніданок, обід та вечерю – те, що він вибере, розваги протягом дня теж на його розсуд.
У будь-якому разі старшій дитині треба дати зрозуміти, що її люблять не менше, ніж раніше, що про неї ніхто не забув. А з появою так званого конкурента він нічого не втрачає, навпаки – скоро підросте чоловічок, з яким йому буде весело грати, і який стане йому добрим другом. Треба тільки набратися терпіння та трохи почекати.
