Ізгой – це людина, яка відкидається суспільством. Усі його спроби знову увійти до свого соціального оточення закінчуються за одним сценарієм – він знову відкидається. Чому людина потрапляє у роль ізгоя та як йому вийти з цієї ролі?
Коли колектив відкидає людину
У кожному колективі відкидання когось відбувається у різній формі. У школі це можуть бути глузування, образи і навіть фізичне утиск, у дорослих колективах відкидання може відбуватися у формі витонченого ігнорування, коли начебто і немає відвертої зневаги, але комусь одному стає дуже погано, а решта, ніби заздалегідь домовившись, грають свою роль.
Ізгоєм стає той, у кому більшість оточуючих людей починає бачити те, що вони відкидають у собі. Це можуть бути такі якості, як невпевненість, відсутність успіху у професії. Втім, це можуть бути будь-які якості, які саме в даному колективі через якісь причини опинялися під забороною. Наприклад, не любить начальник метушливих співробітників чи тих, хто любить виявляти ініціативу. Якщо він зможе поширити свій настрій на решту колективу, то співробітник, який має такі якості, може стати ізгоєм та терпіти багато негативних моментів щодо себе.
Або інший приклад. Бувають колективи, де панує атмосфера амбітності. Члени таких колективів ставлять перед собою та один одним складні завдання та дуже пишаються, коли вдається їх реалізувати. Якщо в такий колектив потрапляє людина, позбавлена цієї якості, вона може стати ізгоєм через те, що інші не зможуть поважати її і бачитимуть у ній те, що не хотіли б бачити в собі – відсутність бажання добиватися чогось у житті.
Таким чином, у більшості випадків виходить, що ізгоєм стають по відношенню до певного колективу. Якщо та людина потрапляє в інше співтовариство, де не відкидаються якості, які йому притаманні, він може цілком непогано там почуватися.
Іноді в дитячих колективах ізгоями стають ті діти, батьки яких надто опікуються і постійно контролюють їхнє життя. Також причиною відкидання може бути якась особливість, яку не приймає колектив – хвороба, риса характеру, приналежність до будь-якого соціального прошарку, бідність чи, навпаки, матеріальна забезпеченість.
І тут потрібно проаналізувати, які цінності притаманні цьому колективу, які якості відкидаються. Після цього потрібно зрозуміти, які якості виявляє людина, яка стала ізгоєм. Якщо це протиріччя нерозв'язне, необхідно шукати новий колектив або ж будувати відносини з урахуванням цієї інформації.
Коли людина відкидає оточуючих
Однак ще буває так, що людина стає ізгоєм практично у будь-якому колективі. Це вже зовсім інша ситуація. Тут потрібно зрозуміти, які якості в людині роблять її ізгоєм.
По-перше, така ізгоя спочатку може заперечувати багато цінностей, які сповідує колектив і виявляти свою неповагу в деяких висловлюваннях і вчинках. Це, своєю чергою, є достатньою причиною заперечення.
По-друге, кожен член спільноти виконує якусь функцію, робить щось корисне йому. Ізгою ж відмовляється від того, щоб вкладати щось у колектив. Він зосереджений у собі і своєму протиставленні. Цим він сам провокує інших на заперечення. Як можна приймати людину, яка відкидає сама?
По-третє, ізгой може просто не вміти вибудовувати взаємини із соціумом через свої особливості. Якщо така людина не відповідає на імпульси від оточуючих і замикається в собі, не маючи можливості побудувати діалог, то вона також може стати ізгоєм.
У житті, щоб стати ізгоєм, людині не потрібні прояви всіх факторів одночасно. Достатньо одного або двох для отримання заперечення. У першому випадку, коли людина заперечує цінності колективу, реакція оточуючих може бути найбільш різкою. Тоді як в останньому випадку, якщо має місце просто невміння будувати діалог, відкидання, можливо, носитиме більш м'яку форму.
Таким чином, щоб змінити ситуацію, необхідно розуміти причини, які призвели у кожному конкретному випадку до цієї проблеми, щоб згодом їх можна було коригувати.
