Нещодавно моя колега скаржилася нам на роботі: «Ви тільки уявіть, що вчора витворила моя дитина?» У наших головах одразу ж поспішили народитися всякі неймовірні думки: отримав двійку, побився з хлопчиками, прогуляв секцію, та мало що трапляється… «Так от він зачинився в спальні і з'їв цілу пачку чіпсів. А перед цим гучніше зробив телевізор, щоб цього самого хрускоту і шурхоту не було чути», – обурювалася матуся.
“Подумаєш, чіпси, що тут такого?” – заперечив хтось із співробітників. «Та як же? Ми з чоловіком категорично проти подібних ласощів. Це шкідливо. Це ж хімія. Це не можна вживати в їжу! – Продовжувала нас переконувати засмучена колега. А минуло якихось пару годин, і вона ж промовила: «Ех, настав час перекусити, щось зовсім нічого в голову не лізе. Напевно, з'їм я шоколадку, порадую себе, кохану!
Чіпси, шоколадки, сухарики, горішки, глазуровані сирки, льодяники… Що тільки щодня ми не відправляємо в рот, щоб усунути почуття голоду або часто просто скрасити смуток, тугу, самотність, підсолодити поганий настрій, відволіктися від тривожних думок або навіть переключити увагу від пасмурних думок, навіть переключити увагу від пасмурних думок, навіть переключити увагу від пасмурних думок, навіть переключити увагу від хмар. Вистачаємо на льоту, не помічаємо, як отримуємо чергову порцію зайвих калорій, не замислюємося про те, що порушуємо обмін речовин та й взагалі завдаємо більше шкоди, ніж користі своєму організму.
Подібні перекушування увійшли в звичку у багатьох з нас, в метушні робочих буднів вони перетворилися на своєрідний ритуал, який дозволяє, нехай і на пару хвилин, але отримати якесь маленьке задоволення, відволіктися від офісних турбот.
Тим часом фахівці з тривогою визнають, що дане явище вже стало своєрідною частиною сучасної культури харчування. Ім'я йому – снекінг (від англ. перекушування нашвидкуруч). Все б нічого, якби перекушував сучасний офісний працівник фруктами, овочами, кефіром чи сиром, іншими словами – корисними продуктами. Справді зголодніли, настав час сніданку, обіду чи полуденку, і ми відразу поспішаємо на допомогу нашому організму, розуміючи, що коли, з чим і в яких кількостях вживатимемо в їжу. Це правильний перебіг подій.
Засмутилося або, можливо, рука сама мимоволі потяглася за пакетиком чіпсів – це вже зовсім інша історія, яка свідчить лише про те, що ми в черговий раз виявляємо слабкість, обманюємо себе і намагаємося просто задовольнити своє раптове бажання поласувати чимось смачним, часто дуже калорійним.
Як же бути тим, хто помічає за собою подібні промахи та найголовніше – готовий і бажає з ними боротися? Спробуйте діяти так…
1. Не намагайтеся одного разу і назавжди позбутися будь-яких перекусів. Адже іноді вони потрібні. Грамотно підібрані снекі можуть стати хорошим помічником у боротьбі з голодом, додатковим джерелом вітамінів та корисних речовин і навіть першою стежкою до зниження зайвої ваги та створення нової системи харчування.
2. Стежте за тим, чим ви зібралися побалувати себе. Перетворіть дурні перекушування на корисні. Нехай під рукою завжди буде склянка йогурту, баночка сиру, жменька сухофруктів, банан, яблуко або пара хлібців. Вибирайте найрізноманітніші продукти, проявіть фантазію, подумайте, чого насправді не вистачає вашому організму, що втомився.
3. Зупиніться перед тим, як з'їсти чергову шоколадну цукерку. Спробуйте на мить відволіктися і поставити собі запитання: чи справді мені так необхідно прямо зараз з'їсти цю здобну булочку або спустошити пакетик сухариків? Це саме час роздумів, хай навіть якихось кілька секунд, може стати справжньою паличкою-виручалочкою.
4. Слідкуйте за часом, що пройшов між їдою. Не поспішайте звинувачувати свій ненажерливий шлунок. Найчастіше це тільки нам так здається, що настав час перекусити, а насправді почуття голоду іноді буває помилковим.
5. Намагайтеся, якщо не в будні, то хоча б у вихідні збиратися за столом разом із рідними та близькими. Спробуйте за обідом чи вечерею не поспішати, отримати задоволення від самого процесу, помітити максимум відтінків кожної зі страв, насолодитися приємним спілкуванням за чашкою ароматного чаю з оточуючими, а не лише черговим шматком відправленого в рот торта. Хто знає, можливо, тоді ви зможете переоцінити роль повноцінних сніданків, обідів та вечерь та скоротити кількість непотрібних перекусів.
Любіть себе, цінуйте кожну мить життя і нехай у вас буде якнайбільше вільних хвилин для чогось приємного, корисного та бажаного…
