У світі, де людські взаємини стають все більш складними, варто замислитись над глибокою істиною, інформує Ukr.Media.
Люди не йдуть від людей, яких вони люблять, люди йдуть від людей, яких вони використовують.
Вдумайтеся у ці слова…
Буває, що любов минає. Навіть найбільша і справжня. Що відбувається з людьми, які не використовували один одного у стосунках, а по-справжньому любили?
Вони після розриву зберігають хороші стосунки і продовжують приносити один одному користь. Дружать і завжди підтримують у важкі моменти.
Є виняток з правил: люди сходяться, бо їм здається, що вони люблять один одного. У них немає прихованого наміру використовувати.
Є пристрасть, ілюзії, мрії та очікування щастя. Коли приходить усвідомлення на кшталт: «це не моя людина», «ми занадто різні», «з цих стосунків нічого доброго не вийде» — пара розходиться.
У таких історіях люди йдуть від людей, яких вони думали, що любили без інтуїтивного бажання використовувати.
Тому або людина зустрічає справжнє кохання, яке якщо й минає, то перетворюється на корисну дружбу.
Або вона припускається помилки у виборі. Або в основі її стосунків лежить усвідомлений чи інтуїтивний розрахунок, бажання використовувати партнера.
Незручна правда в тому, що, на жаль, сьогодні все більше переважає варіант, коли люди використовують один одного, обираючи так звані «зручні стосунки».
Джерело: ukr.media
