Без довіри немає кохання. А що робити, якщо довіру підривали стільки разів, що від неї вже практично нічого не залишилося. Статистика стверджує, що у 79% сімей існує ця проблема? То як навчитися довіряти своєму чоловікові?
Інга Адміральська (психолог):
Спочатку давайте розберемося, що заважає вам довіряти? Тривога, страх, невдалий минулий досвід, сумніви – цей список ви можете доповнити самі, адже з проблемою недовіри стикався кожен. Що «забирає» недовіру у стосунків? Близькість, радість, можливість приймати підтримку, спертися на іншого і так далі, список можна продовжувати нескінченно. Недовіра діє руйнівно, і якщо ви хочете її позбутися, спробуйте зробити наступне: щоразу, коли помічаєте це за собою, негайно ставте собі питання: «Що відбувається? Чому саме зараз я відчуваю недовіру до партнера? Він справді зробив щось, що мене бентежить, чи я себе накручую, чи в мені говорять образи та розчарування минулого?». Якщо вас насправді збентежила конкретна дія вашого чоловіка, акуратно поставте питання про те, що він мав на увазі, коли робив і говорив те, що викликало у вас недовіру. Ця процедура називається перевіркою на реальність. Вона допомагає протестувати, наскільки життєздатними є ваші підозри, чи ставляться вони до цієї конкретної ситуації, чи є плодом вашої уяви.
Марія Разбаш (психолог, тренер Центру позитивної психології):
Будь-які гармонійні стосунки побудовані на довірі. Якщо ви хочете довіряти один одному, вам необхідно:
1. Навчитися бачити лише ті відносини, в яких ви зараз перебуваєте. Забудьте про весь попередній досвід, особливо негативний. Адже з нами найчастіше трапляється те, чого ми боїмося — ідею недарма вважають матеріальною.
2. Не потрібно бачити у будь-якій ситуації ознаки зради. Іноді запізнення на годину може бути просто запізненням. А якщо не відповів одразу на дзвінок, то справді був у начальства. Не вимагайте звіту.
3. Не ставте партнера на виправдувальну позицію. Не примушуйте його постійно звітувати перед вами про кожен крок. Ваші постійні закиди з розряду «Знову зі Світкою затримався у справах»? можуть навести на думку, що Светка цілком заслуговує на його особливу увагу. Навіщо створювати атмосферу підвищеного інтересу до інших об'єктів?
4. Якщо ви хочете довірчих відносин, то виходьте з того, що партнер перед вами є абсолютно чесним. Перестаньте перевіряти його телефон на предмет небезпечних смс та дзвінків. Це дуже принизливо, причому як для нього, так і для вас.
5. У складних ситуаціях часто рятує почуття гумору. Постарайтеся в прозорій ситуації не ловити партнера на місці злочину, а просто поспівчувати йому, що так ніяково вийшло. Чи не влаштовуйте скандалів!
6. Намагайтеся бачити у партнері його найкращі якості та говорити йому про це. Наголошуйте на тому, що ви довіряєте йому. Так як це легше налаштує його на відкриті та чесні стосунки.
Майте на увазі, що марні підозри можуть стати для партнера серйозним приводом для того, щоб зробити щось недозволене. Логіка підсвідомості працює так: якщо мене підозрюють, то хай хоча б недаремно!
А ось що думають про довіру наші читачі.
Ліза (28 років):
Якщо немає довіри у стосунках, немає й глибини. Якщо ви налаштовані на серйозні стосунки, почніть довіряти чоловікові тут і зараз.
Аліна (27 років):
Потрібно поважати свого чоловіка. Якщо є повага, є довіра. Приймайте його таким, яким він є. Ви ж полюбили саме цього чоловіка з усіма його перевагами та недоліками. Розмовляйте з коханим чоловіком. Довіра народжується у діалозі.
Марія (26 років):
Бажаєте навчитися довіряти людині? Спочатку навчитеся розуміти його!
Валерія (34 роки):
Мого чоловіка відправили на півроку у відрядження до іншої країни. Хоч як це дивно, саме розлука навчила мене повністю довіряти коханому — адже не можна підозрювати людину 24 години на добу, то можна просто звихнутися. Я зрозуміла собі: або довіряю, або ми розлучаємося. Я вибрала довіру.
Олег (31 рік):
Відсутність довіри це егоїзм. Я люблю свою дружину більше, ніж себе. Тому цілком довіряю їй, і вона, своєю чергою, довіряє мені. Довіра завжди взаємна.
Олександр (25 років):
Справжнє кохання неможливе без довіри. Немає довіри, отже, немає кохання.
Ганна Копитуна
