З дитинства нас вчили, що собак не можна боятися. Точніше, не варто демонструвати собаці свій страх – адже вона, нібито, це відчуває. Давайте розберемося, чи це правда, чи черговий міф (яких розвелося так багато в нашому світі).
Всім відомо, що собачий нюх – унікальний, адже він відіграє величезну роль у їхньому житті. Крім того, нюх собак пов'язаний із будовою мозку і виконує дуже багато життєво важливих завдань та функцій. Достатньо того факту, що у собаки область мозку, яка управляє нюхом, у 40 разів більша, ніж та сама область у людини!
Ніс собаки завжди вологий – він покритий слизом, який здатний розщеплювати запахи, поділяючи їх на окремі компоненти. Вчені стверджують, що собака може відчувати запах навіть на відстані 1 км, а на небі тварини є спеціальний горбок, який уловлює феромони.
Коли ми відчуваємо страх, наш організм починає виділяти адреналін та норадреналін, що викликає деякі практично миттєві зміни, виробляючи реакцію на страх та стрес. За рахунок виділених летких речовин різко змінюється запах поту і собака здатна це відчути. Багаторазові експерименти довели, що собаки легко відчувають підвищення рівня адреналіну у крові. Однак тварини не асоціюють запах адреналіну безпосередньо з почуттям страху. Для собаки цей аромат означає занепокоєння, тому дуже важливо, як поводиться людина, яка злякалася собаку. Його голос, міміка, характер рухів та інші особливості поведінки можуть спричинити в собаці агресію.
Цікаво, що в одному з експериментів учасники лише імітували переляк, використовуючи характерні рухи тіла та жести. При цьому одна половина піддослідних отримали ін'єкції адреналіну, а друга половина – ні. Проте на людей з обох груп собаки реагували однаково агресивно. Це дозволило зробити висновки, що собаки справді відчувають, коли їх бояться. Фізіологічно запах адреналіну служить для них сигналом про хвилювання людини, але більш вагомою ознакою страху є сама поведінка людини
