Останнім часом склалися дуже дивні стереотипи в оцінці суспільством того, якою має бути справжня жінка, яким має бути справжній чоловік.
1. Хто, кому і що винен, або Сучасні помилки
Якщо чесно, це бісить. По-перше, слово «має». Я розумію, коли кажуть: кожен чоловік має пройти військову службу в армії, то виховується воля, патріотизм, мужність, самодисципліна.
Коли почали розвивати у чоловіках комплекс, що без квартири та машини він не повноцінний? І не варто йому навіть замислюватися про серйозні стосунки з жінками, поки не «устаканить» своє соціальне становище в суспільстві.
А потім, як думають багато закомплексованих, буде багато жінок: вибирай – не хочу. Що ж виходить? Людина працює і зі шкіри геть лізе для того, щоб заслужити своє право на жінку?! У якому елітарному суспільстві ми живемо!
Жінку роблять річчю, яку можна придбати. Про жінку міркують, як про хорошу побутову техніку класу А, доступні функції: готує, стирає, гладить, прибирає, народжує, любить…
2. Сумний результат
І не дивно, що на світі так багато самотніх та нещасних людей. Вони так і не знайшли свою другу половинку. Збиті з пантелику всіма цими «повинен» і «має» вони заплуталися, загубилися, залишилися віч-на-віч зі своїм непотрібним списком правил і цінників.
Чому ми вчимо маленьких дівчаток чекати до останнього того справжнього принца, який ось-ось повинен постукати в її високу вежу? І деякі з них сидять і чекають до самої старості. Смішно та сумно.
Навіщо говорити власній дитині, що вона нікчемна і ніколи нічого в цьому житті не доб'ється? Ми самі програмуємо невдачі своїх дітей. Навіщо йому говорити, що він нікому не потрібен, крім мами з татом? Мабуть, щоб він боявся чужого світу.
3. Хто винен і що робити?
І ось хтось знову і знову пише про те, «Як впали жінки» та «Всі мужики – козли». Адже люди, які так міркують, навіть не намагаються розібратися у своїх власних помилках, набагато простіше валити все на інших.
З позиції «винні інші, тільки не я» наївно дивляться на світ тисячі жертв та невдах, які поховали свої минулі стосунки. Гордість не дає їм розібратися в ситуації, визнати і свою провину, зрозуміти, що помилялися, що десь жили не своїм розумом, а йшли на поводі моди, сучасних звичаїв, обставин.
4. Свобода вибору
Але я тішуся, коли бачу, що у таких людей виростають свідомі діти. Діти, які розуміють та кажуть собі: «я не хочу так жити, як мама з татом!»
Вони мають на увазі не матеріальне становище та статус у суспільстві, про яке зараз прийнято так турбуватися. Вони говорять про щирі стосунки, про любов до близьких людей, про турботу про старших, про опіку над молодшими. Вони по-іншому виховують своїх дітей, не перекривають їм кисень своєю любов'ю та турботою.
Вони вчать своїх дітей робити свідомий вибір і дають дитині можливість втілити свій потенціал, не змушуючи йти протоптаною доріжкою за мамою та татом.
Їхня сильна воля і бажання жити завжди мене захоплювали!
