Зустрічаючись із неадекватною поведінкою дитини й не знаходячи способів вплинути на це, ми шукаємо пояснення в поганій спадковості: мовляв, кров дідуся заговорила, що тут вдієш? Або звертаємось по допомогу до зірок: сказано в гороскопі, що Стрільці – непосиди, то що ж ми хочемо?
Але існує ще одна теорія, що допомагає пролити світло на деякі «вроджені» риси характеру – це теорія перинатальних матриць. Її в середині минулого століття розробив учений-психіатр Станіслав Гроф. Згідно із цією теорією, умови перебігу вагітності, особливості пологів і перші хвилини життя малюка багато в чому визначають риси характеру людини.
Познайомся з основними положеннями цієї теорії у викладі працівника Університету ефективного розвитку Оксани Лепатьєвої:
Перша матриця – матриця гармонії
Період формування: від зачаття до перших переймів.
Дев’ять місяців внутрішньоутробного життя – це, в ідеалі, період всепоглинаючого щастя, цілковитого злиття з матір’ю (а значить, і з усім іншим світом). Якщо мама й тато раді вагітності, кохають одне одного і свою майбутню дитину, то вона виросте гармонійною людиною, яка вміє радіти життю й бачити позитив у будь-яких обставинах.
Однак трапляється й таке, що перша матриця проходить з «ускладненнями»: наприклад, вагітність виявилася небажаною, майбутні батьки часто сваряться. Або існує загроза зриву вагітності: матка в тонусі, резус-конфлікт матері й плода. Негативна перша матриця дасть про себе знати вже в перші тижні життя немовляти. Такі дітки часто бувають неспокійними, відмовляються від груді, без видимої причини безперервно плачуть вночі.
Малюки, чиї батьки під час вагітності всерйоз думали про аборт, зазвичай гірше адаптуються до соціуму, частіше хворіють. Що й не дивно: їхнє тіло налаштоване на програму саморуйнування (у крайньому прояві це може дати навіть суїцидальні схильності), адже колись найрідніші люди не хотіли їхньої появи на світ! З небажаних діток частіше виростають песимісти – навіть у найсприятливіших обставинах вони почуватимуться незатишно, тривожно, розгублено.
Корекція пошкодженої першої матриці:
Спартанське виховання за методом доктора Спока категорично не підходить для діток з пошкодженою першою матрицею – навпаки, воно тільки збільшить відчуття «я нікому не потрібний». Не залишай плачучого крихітку одного в кімнаті, мовляв, сам заспокоїться. Таких малюків потрібно якнайчастіше брати на руки, носити в слінгу, прикладати до груді.
Якщо ви з чоловіком чекали дитину іншої статі, у жодному разі не висловлюйте засмучення, розповідаючи малюку про це! У спілкуванні з немовлям наголошуйте на його (її) статевій приналежності. Частіше говоріть «ти мій улюблений хлопчик (дівчинка)», «як я рада, що в мене саме синок (дочка)», купуйте дитині відповідні його статі іграшки (машинки й солдатиків або, навпаки, ляльок у бантиках).
Друга матриця – виходу немає!
Період формування: з моменту початку переймів і до повного розкриття шийки матки (до потуг).
Матка, яка протягом 9 місяців була теплим затишним будиночком, океаном щастя для малюка, раптом перетворюється на чудовисько. Починаються перейми, і матка починає давити на плід зі страшною силою. Шийка матки при цьому ще закрита: виходу немає.
«Мир» руйнується, залишається самотнє страждаюче «я». Гроф назвав цей стан «вигнання з раю». Однак не все так трагічно. Якщо пологи проходять природно, породілля перебуває в спокійному стані й постійно підбадьорює малюка – у дитини закладається вміння знаходити вихід із складних ситуацій, бути терплячим і водночас наполегливим.
Але буває й інакше. Якщо пологи затягнулися, мама не бачить кінця своїм мукам, її малюк в майбутньому може часто мати безпричинне відчуття безвихідності, небажання боротися («все одно не вийде»).
Надто стрімкі пологи можуть стати причиною того, що людина всі свої проблеми воліє вирішувати швидко й пасує перед найменшими труднощами. Нарешті, стимуляція і знеболювання пологів загрожують в майбутньому схильністю дитини до нікотину та алкоголю ( у свій час його підсвідомість добре засвоїла: уколовся – біль зник).
Корекція пошкодженої другої матриці:
Якщо в пологах проколювали навколоплідний міхур, дитина може боятися води. У жодному разі не занурюй його у ванночку силоміць, привчай до водних процедур поступово, практикуй веселі водні ігри.
Якщо період переймів затягнувся, плід увесь цей час перебуває в стані сильного стискання. Він переживає величезне напруження, розрядити яке не видається можливим. Нормальна реакція на такий стан – опір, агресія. Це може проявлятися як на фізичному рівні (часті хвороби), так і на емоційному (оцінна залежність від сторонніх людей, прагнення всім на світі догодити, почуття провини).
Скорегувати цю програму у маленьких діток нескладно: частіше хвали малюка. Навіть якщо дитина не слухається, критикуй не її саму, а її дії (не «ти поганий», а «мені сумно через те, що ти так зробила»).
Третя матриця – «Вперед і тільки вперед! »
Період формування: під час потуг
Крихітка приймає перше у своєму житті самостійне рішення – і вирушає в першу «велику подорож» по пологових шляхах. Вона у буквальному значенні бачить «світло вкінці тунелю», і її сили багаторазово зростають.
Коли перша серйозна перешкода успішно подолана, у маленькій людині закладається впевненість («я все зможу!»), формуються лідерські якості й віра в те, що «все в житті відбувається лише на краще». У результаті дитина отримує здатність вільно вступати у взаємодію зі світом, дотримуючись своїх інтересів і не виявляючи зайвої агресії до оточуючих. У її підсвідомості збережеться пам’ять про те, що ситуація глухого кута, де неможливо діяти, обов’язково зміниться можливістю активної дії.
Також III матриця впливає на формування сексуальності людини.
Однак якщо породілля неправильно тужиться, або дитина з’являється на світ надто швидко, що спричиняє створення у матері розривів, це може стати підставою для формування тиранічного психотипу. Такій людині складно співвідносити свої дії й бажання з реаліями, їй хочеться отримувати все, одразу й будь-якою ціною.
Якщо в момент проходження по пологових шляхах дитина зазнала сильного стискання й асфіксії (обвиття пуповиною, занадто вузький таз матері тощо), у майбутньому головним мотивом її життя може стати страждання (з відтінком мазохізму або, навпаки, агресії). Така людина житиме у впевненості, що за все потрібно заплатити велику ціну, що жодні блага не даються «просто так».
Нарешті, при механічному витягуванні плода з пологових шляхів надалі дитина в ситуації, коли необхідно активно діяти, може пасувати й опускати руки. А відповідальність за вирішення доленосних питань така людина нерідко воліє перекласти на чужі плечі.
Корекція пошкодженої третьої матриці
Якщо в пологах застосовували щипці, цю психотравму необхідно компенсувати в якомога раніше, оскільки інакше дитина може вирости вразливою, болісно чутливою. Така людина охоче береться за нове, запалюється, але швидко «згасає», не доводить розпочате до кінця.
Особливо часто такі прояви виникають, якщо під час потуг голівка дитини кілька разів уже прорізувалася, а потім знову ховалася. Усіляко заохочуй будь-які прояви самостійності дитини. Не свари її за помилки, навпаки, навіюй думку, що помилятися – нормально, це відбувається з усіма людьми. Навіюй малюку, що він уже апріорі переможець, адже одного разу він успішно пройшов найголовніший і складний шлях – шлях народження! Коли у дитини виникають складності, будь поруч, підбадьорюй її. Якщо малюк на власному досвіді переконається, яка це радість – отримати задоволення від чудового результату, це допоможе йому в розвитку навичок самостійності.
Для дітей III матриці особливо важливо займатися тим, що їм подобається, самим визначати свій життєвий шлях. Це стосується як дитячих захоплень (нехай малюк сам вибирає, на малювання йому піти чи на батут), так і вибору дорослого шляху (не прагни нав’язати дитині проти її волі перспективну, на твій погляд, професію – залиши право прийняти рішення за нею).
Четверта матриця – «Усе в нас вийде!»
Період формування: з моменту виходу на світ і до 7-го дня життя.
Здолавши колосальний шлях, повний небезпека, малюк з повним правом розраховує на винагороду. Природний перебіг пологів передбачає, що крихітку відразу ж викладають матері на живіт, прикладають до груді, перерізують пуповину після повної зупинки пульсації. І лише після цього обов’язкового ритуалу слід проводити зважування, вимірювання та інші медичні маніпуляції.
По суті, IV матриця перегукується з I: і в тому, і в другому випадку йдеться про стан щастя і спокою. Разом з тим, різниця колосальна. Маленька людина, пройшовши випробування пологами, отримує блаженство як нагороду за свою працю, вона вже має за плечима великий досвід – досвід народження.
Від того, яким був наш перехід зі світу материнської утроби в піднебесний світ, залежить наша здатність доводити розпочате до кінця, отримувати задоволення від зробленої роботи й від життя в цілому. А це значить – розцінювати життя, як процес, який має сенс.
Якщо ж IV матриця пройшла невдало (дитину відразу забрали від матері, знадобилася допомога реаніматологів тощо) – у малюка може сформуватися «комплекс Сізіфа»: людина працює з усіх сил, але коли настає час отримати результат, раптово відступає, «завалює» справу й через деякий час починає все спочатку.
Корекція пошкодженої четвертої матриці
Малюку, позбавленому контакту з матір’ю відразу після народження, може бути конче необхідне материнське тепло в перші місяці життя. Допоможе метод кенгуру, коли мати або батько щодня протягом години чи двох тримають немовля на своїх оголених грудях.
Хвали крихітку якнайчастіше, наголошуй на всіх її маленьких перемогах. Давай їй можливість насолодитися моментом тріумфу: прикріпи її дитячі малюнки на видному місці, розповідай про її досягнення рідним і близьким, заохочуй у присутності сторонніх людей.
Джерело: lady.tochka.net
