Просянка, підшкірні прищі, білі вугри, закриті комедони… Як тільки не називають із чим тільки не плутають ці невеликі щільні утворення, які зазвичай з'являються на ділянках з тонкою шкірою: навколо очей та губ, на повіках, на скронях і вилицях. Пяснюємо, чому міліуми на обличчі з'являються насправді, які головні фактори ризику, як прибрати просянку — і що робити, щоб вона не з'явилася знову, інформує Ukr.Media.
Що таке міліуми?
На відміну від закритих комедонів міліуми, або просянка (від латинського "просяне зерно") — це маленькі білясті або жовтуваті кісти, вкриті шаром шкіри.
Ці утворення часто плутають із закритими комедонами — прищами на тлі закупорки гирла волосяних фолікулів, у яких накопичується шкірне сало та розвиваються патогенні бактерії, що спричиняють запалення.
Але, на відміну від закритих комедонів, міліуми це не жирові, а кератинові утворення. Усередині них містяться ороговілі частинки шкіри (кератиноцити, з яких складається наш епідерміс), а також дуже невелика кількість себуму (шкірного жиру з потом). Саме тому міліуми такі тверді та щільні на дотик.
І, на відміну від комедонів, міліуми не вважаються патологічним новоутворенням. Усередині них не розвиваються патогенні бактерії, не відбувається запальних процесів, якщо ми самі не заносимо туди інфекцію.
Але хоча міліуми не є небезпечними для здоров'я, вони можуть завдавати дискомфорту — нам неприємно чіпати і бачити ці білі точки на шкірі. Крім того, міліуми можуть сигналізувати про деякі порушення усередині нашого організму.
Топ-5 причин міліумів на шкірі:
Ключова причина міліумів — це гіперкератоз, надмірне накопичення клітин-кератиноцитів.
У нормі ороговілі частинки-кератиноцити вчасно відлущуються, і їхнє місце займають нові свіжі клітини — вони піднімаються до поверхні шкіри з нижнього (базального) шару епідермісу, твердніючи по дорозі.
Але якщо цей процес порушується, у верхніх шарах епідермісу накопичується дуже багато кератиноцитів. Шкіра товщає і грубіє, стає сухою і шорсткою, а надлишок кератину формується в підшкірні вузлики-міліуми.
А викликати та посилювати цю проблему можуть одразу кілька факторів ризику.
Старіння шкіри
З віком швидкість поновлення шкіри знижується. Якщо в молодості клітини оновлюються приблизно за 28-30 днів, то після 40-50 років цей процес займає 70 днів.
У результаті на поверхні накопичуються вже відмерлі кератиноцити, які уповільнюють оновлення шкіри та підвищують ризик появи міліміумів.
Травми шкіри
Причиною міліумів часто стають травми шкіри: тертя (наприклад, при розчісуванні укусів), видавлювання ушкоджених комедонів, порізи та опіки.
Так відбувається тому, що травми провокують захисний запальний процес для прискореного загоєння ран. У нас виробляються медіатори запалення (цитокіни та простагландини). Вони стимулюють поділ клітин-кератиноцитів та збільшують товщину рогового шару шкіри.
І у процесі загоєння може виникнути локальний надлишок кератиноцитів. В цьому випадку «зайві» клітини збираються у вузлики-міліуми.
Ультрафіолет
Сонячне випромінювання стимулює гіперкератоз за тим самим принципом, що й механічні травми.
Наша шкіра змушена захищатися від сонячного світла, тому що ультрафіолетові промені В-типу провокують у нас опіки та мутацію клітин епідермісу, а промені А-типу проникають ще глибше і руйнують волокна колагену та еластину в дермі шкіри, а також викликають клітинні мутації.
І, крім вироблення темного пігменту меланіну (саме він дає нам засмагу), організм захищається від сонця гіперкератозом: при УФ-випромінюванні в шкірі прискорюється розподіл кератиноцитів, роговий шар шкіри потовщується. Підвищується ризик утворення міліумів.
Гормональні порушення
Хоча шкірний жир — не основна причина появи міліміумів, він все ж таки опосередковано впливає на гіперкератоз.
Шкірний жир містить ліпіди, які беруть участь у регуляції клітинного росту. І при надмірній активності сальних залоз себум виступає як стимулятор проліферації (активного поділу) клітин-кератиноцитів. Їх стає надто багато.
Крім того, на активність клітин-кератиноцитів впливають гормони.
Андрогени. Поділ кератиноцитів можуть стимулювати ті ж гормони, що відповідають за активність сальних залоз, — чоловічі статеві гормони-андрогени, які виробляються і в жіночому організмі.
Естрогени. Жіночі статеві гормони-естрогени підтримують зволоженість та еластичність шкіри, стимулюють оновлення клітин. І якщо рівень естрогенів знижується, шкіра стає більш сухою та схильною до гіперкератозу.
Гормони щитовидки. Як недолік, так і надлишок гормонів щитовидної залози може призводити до змін у структурі рогового шару. Так відбувається, тому що гормони щитовидки впливають на метаболізм (обмін речовин) усередині клітин шкіри.
Гормони надниркових залоз. При підвищеному рівні гормону надниркових залоз кортизолу (також відомий як "гормон стресу") порушується регенерація шкіри. А при зниженому рівні кортизолу у нас послаблюється шкірний бар'єр — він стає більш чутливим до пошкоджень, які здатні запускати гіперкератоз.
Шкірні захворювання
Нарешті, міліуми можуть бути «побічним продуктом» шкірних захворювань.
Атопічний дерматит. Гіперкератоз виникає на тлі хронічних запальних процесів із підвищеною сухістю шкіри.
Жирна себорея. Надлишок клітин-кератиноцитів на тлі підвищеної активності сальних залоз.
Псоріаз. Міліуми на тлі аутоімунного захворювання з надмірним виробленням кератиноцитів.
Як прибрати міліуми на шкірі?
А тепер поговоримо про те, як вирішувати проблему.
І почнемо з поганої новини. Якщо міліуми вже є, їх залишається тільки видаляти. Ці щільні утворення не розсмокчуться самі, які б креми та мазі ми не наносили на шкіру. Видаляти міліуми можна механічним чищенням у косметолога, а також апаратними методами — лазер, кріотерапія.
Багато дівчат намагаються видаляти міліуми і в домашніх умовах: знезаражують шкіру, проколюють ділянку шкіри над міліумом інсуліновою голкою, акуратно видавлюють, знову знезаражують шкіру, потім наносять заспокійливий засіб. Але тут є ризики. По-перше, при самостійному видаленні високий ризик занести в ранку інфекцію чи спровокувати запалення. По-друге, якщо ми зможемо видалити міліум повністю, дуже висока ймовірність повторної появи кісти в тому самому місці. Тому ми рекомендуємо проводити видалення у досвідчених фахівців — косметологів, дерматологів.
Але це не все. Просто видалити міліуми — недостатньо. Якщо нас часто непокоїть ця проблема, чи міліумів на обличчі відразу кілька, — важливо усунути причини. Інакше нам доведеться знову і знову видаляти ці кісти, щоразу травмуючи шкіру.
Тому поговоримо про методи профілактики.
1. Проходимо обстеження. Якщо нас часто турбують міліуми, дуже важливо сходити на прийом до дерматолога та ендокринолога, щоб виключити ризик гормональних порушень та шкірних захворювань.
2. Захищаємось від травм та УФ-променів. Привчаємо себе не терти, не чухати, не дряпати обличчя, не чіпати прищики. І в обов'язковому порядку наносимо на обличчя сонцезахисний крем — і з SPF-фактором для захисту від променів, і з PPD-фактором для захисту від променів (шукаємо на упаковці позначки PA, UVA-PF, IPD або Broad Spectrum).
3. Підбираємо м'які засоби вмивання. Агресивні речовини, які відмивають шкіру "до скрипу", руйнують гідроліпідний бар'єр і провокують сухість, а також надлишкове вироблення себуму. Це може опосередковано викликати міліуми. Тому у складі гелю або пінки для вмивання не повинно бути цих речовин: Sodium Lauryl Sulfate, Sodium Laureth Sulfate, Ammonium Lauryl Sulfate, Sodium Lauryl Sulfoacetate та Olefin Sulfonate. Замість них шукаємо кошти з Cocamidopropyl Betaine та Cocamide DEA, Cocamidopropyl Betaine та Disodium Cocoamphodiacetate, Disodium Laureth Sulfosuccinate.
4. Використовуємо себорегулятори та відлущувальні засоби. Нам також важливо допомогти шкірі підтримувати здоровий гідроліпідний бар'єр та швидше оновлюватись. Для цього використовуємо у догляді креми та сироватки з ретинолом та ніацинамідом. А якщо шкіра надмірно суха і чутлива, варто додати догляд засобу з церамідами (жирними кислотами).
5. Регулярно робимо пілінги. Прискорити оновлення шкіри і вчасно позбавлятися надлишку частинок епідермісу, що ороговіли, нам допоможуть пілінги. Але тут є важливий нюанс: нам не підходять скраби (гелі з абразивними частинками) та механічні чищення — вони травмують чутливу шкіру та лише підвищують ризик міліумів. Тому краще акуратно використовувати поверхневі та серединні пілінги з кислотами, а для вікової чутливої шкіри — м'які ензимні пілінги.
Джерело: ukr.media
