Турбота про дітей — природне бажання кожного люблячого батька. Ми хочемо дати їм найкраще, оберігати від труднощів, забезпечити комфортне життя. Але чому ж інколи така самовіддана любов і турбота повертаються байдужістю чи навіть невдячністю?
Є одна мудра цитата, яка пояснює це явище: «Бувають послуги настільки безцінні, що відплатити за них можна тільки невдячністю». На перший погляд, вона здається цинічною, але в ній криється глибокий сенс, інформує Ukr.Media.
Як надмірна турбота формує невдячність?
Батьки, які віддають всього себе дітям, часто сподіваються на таку ж саму самовіддачу у відповідь. Вони очікують вдячності, уваги, турботи. Але діти, які виросли в середовищі, де всі їхні потреби завжди задовольнялися, можуть сприймати це як належне. Чому так відбувається?
Турбота без меж робить її непомітною. Якщо дитина ніколи не бачила труднощів, вона не усвідомлює, скільки зусиль потрібно для її добробуту. Батьки віддають усе, не пояснюючи ціну цих зусиль, і це призводить до того, що дитина просто не цінує цього.
Жертовність викликає тиск. Багато батьків свідомо або підсвідомо нагадують дітям, скільки вони для них зробили. В результаті у дітей виникає почуття провини, яке переростає у протест і віддалення.
Забезпечене життя не вчить вдячності. Коли дитина не стикається з труднощами, вона не має можливості зрозуміти, наскільки важливо цінувати підтримку. Самостійний досвід, навіть негативний, робить людину більш вдячною.
Приклад із життя
Одна знайома жінка завжди вважала свою маму сильною й успішною. Вона побудувала кар'єру, забезпечила сім'ю, виховала дітей. Але, коли вона вийшла на пенсію, все змінилося. Тепер вона потребувала уваги, підтримки та спілкування. Але її дочка, звикнувши до того, що мама самостійна і сильна, сприймала це як зайву нав'язливість.
Звідси й класична ситуація: батьки ображаються, що діти не приділяють їм достатньо уваги, а діти відчувають провину і намагаються «відкупитися» подарунками чи фінансовою підтримкою.
Як уникнути такої ситуації?
Вдячність не виникає автоматично — її потрібно виховувати:
-
Навчати дітей самостійності. Дозволяти їм стикатися з труднощами і долати їх самотужки.
-
Не робити з турботи жертву. Допомагати дітям, але не нав'язувати їм борг за це.
-
Будувати життя поза батьківством. Коли батьки мають свої інтереси, хобі, друзів, вони не очікують від дітей 100% уваги.
Врешті-решт, головне в стосунках між батьками і дітьми — не вимагати вдячності, а створювати такі умови, де любов і повага з'являються природно.
Джерело: ukr.media
