Кожного дня ми промовляємо сотні фраз, не замислюючись про те, як вони впливають на наше сприйняття оточуючими. Однак деякі, здавалося б, невинні звороти можуть підривати нашу авторитетність та змушувати інших сумніватися в нашій компетентності, інформує Ukr.Media.
«Я хотів би». На несвідомому рівні співрозмовник буде думати, що ви не можете до кінця дозволити собі свої бажання і жити так, як ви хочете. Краще говоріть без умовного способу, рішуче та стверджувально: «Я хочу».
«Можна мені / можна я». Часто дозвіл — це дитяча позиція. Адже зазвичай дозволу просять діти, які ще не знають, як влаштований світ.
І інтуїтивно дитяча позиція проскакує у дорослих у всіх моментах, де не треба просити дозволу.
Наприклад, коли ви приходите в кафе, не треба говорити в стилі: «Можна мені каву». Зрозуміло ж, що можна. Або яку відповідь ви хочете почути? «Ні, не можна, будеш за свої гроші пити порожній окріп?».
Впевнений, ви зловили суть. Краще скажіть: «Принесіть, будь ласка, каву».
І третя фраза: «Я, мабуть, зараз скажу дурницю, але». Коли ви так говорите, ви, насправді, підкреслюєте, що ви можете говорити дурниці. Це теж вас не показує з кращого боку.
Також уникайте аналогів в стилі: «Я можу помилятися», «Можливо, я не правий» тощо.
Навіщо комусь знати ваші слабкі місця.
Джерело: ukr.media