На жіночих форумах подібні питання щодня обговорюються тисячами жінок, інформує Ukr.Media.
Якщо передати суть ситуації, то вона зведеться до наступного:
Ми з чоловіком стільки-то років у шлюбі (7-9-11). Мало того, що почуттів немає, так бачити його вже не можу, дратує у всьому. Хочу піти, але думаю чи варто?
Нерідко до цієї ситуації додаються треті дійові особи. Наприклад, жінка прийняла рішення не йти, а потребу в емоційній близькості та романтичних стосунках задовольняти з чоловіком на стороні. Це може приймати форму як невинного флірту, так і справжньої зради.
Але перш ніж щось радити в такій ситуації, важливо розібратися, а що ж взагалі привело до її появи. Як так сталося, що всі почуття закінчилися, а близька колись людина стала лише дратівливим фактором у житті?
Чому чоловік нелюбимий?
Тут бачиться дві основні причини:
1. Любові в цих стосунках і раніше не було. Був шлюб за розрахунком або у зв'язку з вагітністю, наприклад. Або треба було виходити заміж, тому що оточення тисне, а годинничок уже не тікає, а б'є на сполох тощо. Тоді з часом накопичене незадоволення виллється в роздратування та відверту неприязнь. Те саме «з часом і звикнеш, і полюбиш», яке не спрацювало.
2. Це сімейна криза. Так само як і люди, сім'я має певні стадії розвитку та кризи, які їм відповідають. Вони неминучі. Інша справа, що можна їх пройти без сильних втрат і "кровопролиття".
І ось у випадку, коли жінка говорить про те, що раніше з чоловіком все було по-іншому — і почуття, і прагнення вкладатися в стосунки, а зараз болото та розчарування, то можна говорити про сімейну кризу. Як правило, така криза настає в районі 7 років спільного життя плюс-мінус 2 роки.
Вона справді дуже складна та неприємна, тому що часто пов'язана ще й з особистісною кризою середини життя, коли питання про те «як і куди я живу?» виходять на перший план. Але давайте по черзі.
Приблизно до сьомого року існування сім'ї багато чого вже вирішено: побут налагоджено, діти народжені та влаштовані в освітні заклади, перші кризи пройдені. Ніби все нормально, але чомусь з'являється відчуття нестерпної рутини, нудьги та одноманітності. Почуття, що нічого хорошого попереду вже не буде, колесо «робота-дім-сім'я-робота» так і буде крутитися до самої пенсії. Та й накопичені за роки втома та докори дають про себе знати.
На внутрішньому грамофоні нон-стопом крутиться платівка про те, що в стосунках з чоловіком багато чого не влаштовує, але змінити це неможливо. Що зробили один для одного все, що могли, колишніх почуттів уже немає, так само, як і сенсу залишатися разом.
В цей же час подружжя підходить до середнього віку, волею-неволею починає підбивати проміжні підсумки, задаватися питаннями про сенс. Часто виявляється, що своїм життям вони незадоволені, ніби все не те і все не так, а половина відпущеного часу вже позаду. Привіт, екзистенційна криза!
Ось такий фон у сімейної кризи семи років. Багато хто (не тільки жінки, до речі), щоб не стикатися з неприємними думками та переживаннями, шукає стосунки на стороні. Замість того, щоб дивитися у внутрішню екзистенційну порожнечу, прагнуть забутися шляхом нових емоцій та гострих відчуттів. Новий роман безумовно привнесе в життя яскравість та наповненість, подарує надію, що тепер нарешті все буде добре. Але пройде сім років з новим партнером і грамофон знову запустить ту ж платівку.
Що робити?
Якщо любові до чоловіка спочатку не було, то варто задуматися — чи хочете ви й надалі продовжувати ці стосунки? Чесно кажучи, якщо до цього моменту любов не трапилася, то вже навряд чи трапиться, не варто тішити себе ілюзіями.
Якщо ви приймаєте рішення зберегти стосунки, то чи будете щось змінювати або ж плануєте терпіти? Якщо ні, то як будете жити далі? У будь-якому випадку, важливо взяти на себе відповідальність за наслідки та прийняти рішення. Крім вас цього ніхто не зробить.
Якщо ж стосунки спочатку будувалися на взаємних почуттях, а нинішня ситуація пов'язана з особистісною та сімейною кризою, то не варто робити різких рухів, добре б спершу розібратися в собі та в стосунках. Так, це малоприємний період і зайняти може чимало часу. Але якщо пара пройде семирічну кризу, то їхні стосунки перейдуть на новий рівень, стануть міцнішими. А в сімейне життя повернуться інтерес, близькість, любов.
Правда, для цього доведеться відмовитися від мрій про прекрасного принца, з яким все буде легко та приємно, і подивитися в упор на проблеми в існуючих стосунках, а потім потихеньку їх вирішувати. Для початку необхідно знайти якісь опори та ресурси, які дозволять легше пережити цей непростий етап. А потім уже шукати нові смисли, переоцінювати цінності, виявляти свої глибинні бажання, відповідати на питання «хто я і куди йду?», «для чого ми разом?» та «що можемо дати один одному в подальшому?».
Якщо складно зробити це самостійно, то можна звернутися до сімейного психолога, а також піти на особисту терапію. Є ймовірність, що так процес пройде дещо м'якше.
Джерело: ukr.media
