Чи замислювались ви колись про те, чому вважаєте свою ситуацію унікальною, хоча розвивалась і вмирала вона за шаблоном? І взагалі — наскільки можна вважати щось унікальним, якщо це можна звести до простої статистики
Для того, щоб раз і назавжди позбутися ілюзії унікальності ситуації, я пропоную розглянути стосунки за день, тиждень або місяць до розставання. Спробуйте накласти це на свою ситуацію і знайти аналогії, інформує Ukr.Media.
Дисбаланс
Стосунки, які розвиваються в балансі, не руйнуються, а в дисбалансі руйнуються майже завжди. Причиною всьому девальвація ваших вкладень. Той момент, коли друга людина відчуває свій час і вклади набагато ціннішими ніж ваші.
Перебувати у стосунках, де ти суб'єктивно даєш більше ніж отримуєш, неможливо. Дивіться — ви можете подарувати дружині новий позашляховик, а колега може їй подарувати польову ромашку. Найцікавіше, що суб'єктивно — для неї ромашка може бути ціннішою. Це і є дисбаланс, який призводить до розставання.
Це може бути дисбаланс у емоційній підтримці, увазі, зусиллях, фінансових внесках тощо.
Коли людина починає бачити дисбаланс, зближення зупиняється. Тобто, партнер фізично знижує активність у ваш бік. Ви ж розігнавшись, не можете різко зупинитися, тому продовжуєте по інерції, або збільшуєте швидкість зближення, намагаючись компенсувати низьку швидкість партнера.
Коли дисбаланс вперше проявляється — ви можете досить точно зрозуміти що щось не так. І власне поки можете це бачити — це можна виправити, але зовсім не надмірними вливаннями. Коли ваша валюта втрачає цінність — ваші вкладення ніяк не виправлять її курс.
Коли один партнер перестає цінувати зусилля іншого, або вважає їх належним, це дійсно може призвести до відчуття знецінення та розчарування. Подарунки, увага, час, емоційна підтримка — все це може "девальвуватися" в очах партнера, що віддаляється.
Тобто ситуація подібна до ситуації на ринку. Валюта втрачає цінність, і її намагаються швидко обміняти на більш цінну — бачачи це, банки розуміють що зараз від неї глобально позбавляються, і через це її цінність тільки падає.
Залежності
Вилікуваний наркоман має ризик знову зірватись. Ризик є завжди, але особливо посилюється в стресовій ситуації. Також і при подібній девальвації, ви отримуєте стресову ситуацію, від якої психіка намагається захиститися.
А захищається вона вкрай просто — занурюючи вас у стан відносного спокою. Це ілюзії — тут людині, цінність якої втрачається, починає здаватися що об'єктивно її цінують також сильно, але партнер або "боїться показати любов", або "не знає як це зробити", або "на даному етапі, має життєві проблеми, які відображаються на стосунках".
Люди часто чіпляються за надію та раціоналізують негативну поведінку партнера, щоб уникнути болю розставання. Це заперечення реальності може посилити дисбаланс та затягнути процес розриву.
Подібні ілюзії завжди посилюють дисбаланс, тому що приховують девальвацію. Починає здаватися, що навпаки людина чекає підтримки та опори. Такі стосунки стають обмінником, а людина невдалим трейдером.
Умовно у нього був мільйон, і він поміняв його на валюту коханого. Далі коханий, міняє свою валюту за своїм курсом, і відправляє назад. З мільйона — у людини залишилося тільки 700,000, тому що саме так другий оцінив курс на сьогоднішній момент. Але він продовжує дану активність, поки не доходить до абсолютного нуля.
Абсолютний нуль, це момент коли партнер в обміні більше не зацікавлений, бо будь-яка цінність втрачена. На цьому етапі обмінник викреслює дану валюту, і більше її не міняє. Це і є розставання.
Трейдер
Сам трейдер міг би зупинитися, якби не володів ілюзіями. Ілюзії відключають критичне мислення, тому він і бачить в цьому обміні кайф. "Краще будь-яка активність, ніж ніякої" — думає він, втрачаючи все.
Сам обмінник також іноді підвищує курс валюти трейдера, а трейдер сприймає це як натяки. "Ну нарешті ринок зрозумів справжню цінність" — зараз все налагодиться. У стосунках це виражається в пошуку натяків, і трактування будь-яких негативних дій, як уваги у свій бік.
Тобто партнер може відкрито ображати, але людина трактує це не як образу, а як увагу у свій бік — натяк, який дає партнер. Натяк звучить так — "Ти мене образив, але я тебе люблю. Ображаю, щоб ти бачив що досі потрібен".
Партнер то відштовхує коханого, то навпаки кличе. І людина бачить тільки що її кличуть, на підставі цього роблячи висновок що її люблять. Не любили б, не кликали б після сварок — адже правда?
Якби людина розуміла приклад з трейдером і обмінником — вона б перестала розбазарювати свою валюту, адже торгувати за поганим курсом вона не зобов'язана. Її валюта — її власність. Але проблема в тому, що для самої людини її валюта знецінюється, і під тиском дисбалансу вона погоджується на курс, тому що розуміє що він об'єктивний.
Закоханість
Найсумніше тут, що достатньо відкотити стосунки на самий початок, щоб зрозуміти що курс колись був 1:1. Завжди важливо розуміти що робить дисбаланс, і ніколи не погоджуватися на подібний обмін, бо ви втрачаєте свої активи, а партнер не бачить його цінності.
Чим більше втратили, тим складніше потім відновитися, і якщо при початку дисбалансу — виправити курсову різницю відносно легко, то далі це стає все складніше і складніше.
Ось давайте на прикладі — чоловік говорить що йде від вас. Це не завжди дисбаланс, якщо ви не принижувалися і не страждали подібним обміном своїх вкладень на безцінь. На дистанції він може оцінити ваші вкладення по-іншому, і часто саме так це і відбувається.
Але що буде, якщо ви не відпустите даного чоловіка і продовжите принижуватися, і просити забрати вашу валюту хоч якось. Суб'єктивно — її цінність почне падати. Ви можете помиритися, і переконати що ви йому потрібна — але далі обмін вже не буде 1:1.
Тут чоловік зрозуміє, що раніше він міняв свою валюту за поганим курсом, і захоче його трохи поліпшити. Ви не втратите на одній угоді відразу 300,000 як невдалий трейдер, можливо втратите тільки 100. Але скажімо, якщо в місяць подібних угод 1000, то ви втратили 100,000.
Стосунки зупиняються, коли у людини закінчується валюта, або коли її цінність стає нульовою. І не потрібно думати що буває по-іншому. Не буває.
Джерело: ukr.media
