Шипляча кішка не намагається домінувати – вона кричить про допомогу.
У такий момент багато господарів роблять дії, що посилюють стрес вихованця.
Перше табу – фізичний контакт. Спроби погладити або взяти на руки провокують атаку, навіть якщо кішка ласкава.
Натомість відійдіть на безпечну відстань, даючи їй зрозуміти, що загрози немає.
Другою помилкою стає підвищення голосу чи покарання. Крик посилює паніку, а ляпаси руйнують довіру.
Тварина вже налякана, тож розмовляйте тихо та повільно, уникаючи різких рухів.
Третій промах – прямий зоровий контакт. Пильний погляд кішки сприймають як виклик.
Відверніться, примружте очі або повільно моргніть, демонструючи мирні наміри.
Четверта заборона – обмеження волі. Закриття у перенесенні чи кімнаті посилює тривогу, змушуючи кішку мітити територію чи псувати речі.
Якщо потрібно ізолювати її, залиште двері прочиненими, щоб вони могли сховатися в безпечному місці самостійно.
П'ята помилка – ігнорувати причину поведінки. Шипіння часто сигналізує про біль, стресі від нового вихованця або різкі запахи.
Якщо інциденти повторюються, перевірте здоров'я кішки у ветеринара – раптова агресія може вказувати на приховані хвороби.
Правильна реакція – усунути подразник і зберегти спокій. Заберіть гучні звуки, ізолюйте інших тварин і запропонуйте кішці ласощі, коли вона заспокоїться.
Пам'ятайте: її шипіння — не примха, а прохання про допомогу, яку важливо почути.
Читайте також
- Як захистити вихованця від бліх: перевірені способи без ризику для здоров'я
- Чим небезпечне сире м'ясо для кішок: правда, про яку варто дізнатися прямо зараз
