Домашнє завдання? Батьки, увага!

Ось він, новий навчальний рік, а з ним і турбота, яка знайома всім батькам: домашні завдання, які їхні чада приносять зі школи. Усім хочеться, щоб у дитини не було з цим проблем: завдання легко виконувалися, оцінки всіх радували.

А якщо справи не такі благополучні, як тоді батькам допомогти своїм дітям подолати багато труднощів, з якими їм доведеться зіткнутися? Як поводитися, щоб досягти позитивних результатів?

Дорослим необхідно подбати про те, щоб створити дитині сприятливі умови для занять. Він повинен робити уроки у певному зручному, звичному для нього місці, маючи під рукою все необхідне.
Тиша та правильний режим занять – необхідні умови для продуктивної роботи. Це відомі істини. Однак є деякі можливі ситуації, на які потрібно звернути увагу, перш ніж ваша дитина сяде за уроки.

1. Не зустрічайте сина чи дочку, які повернулися зі школи, нагадуванням про те, що необхідно вчасно виконати уроки. Є чимало інших, цікавіших для дитини тем.

2. Не починайте розмов з дітьми з буркотливих пригадок їхніх минулих невдач: цим ви одразу відштовхуєте дитину! У відповідь його думка, якщо він зможе контролювати свої думки та переживання, буде наступною: «І поговорити батькам зі мною нема про що. Окрім закидів, нічого від них не дочекаєшся».

3. Не опікуйте дитину на кожному кроці, не нервуйте її своїми надмірними турботами, особливо в ті моменти, коли ви обидва неспокійні, збуджені. Заспокойтеся спочатку самі і дайте йому заспокоїтися.

4. “Не стійте над душею” перед початком уроків. Дайте можливість йому розпочати роботу самому, навіть якщо він «тягне гуму». Не перетворюйте приготування уроків на обов'язок або, що ще гірше, на покарання за попередні промахи!

5. Не лякайте дитину майбутніми труднощами. Цим ви лише знижуєте рівень його активності.

6. Не давайте дитині в цей момент інших доручень, не заважайте їй сторонніми розмовами. Нехай він бачить, що ви шанобливо і серйозно ставитеся до його уроків. Тоді й у нього формуватиметься відповідальне ставлення до справи.

Але дитина вже працює. На що потрібно звернути увагу, щоб полегшити його роботу?

1. Не обов'язково починати із найважчого. Є діти, яким потрібен час для розгойдування, їм краще починати з легких завдань, завершуючи справу виконанням важких. А ось що швидко втомлюється краще починати з більш складного.

2. Не забувайте час від часу (але не кожного разу) перевіряти, чи правильному дитині шляхи у виконанні завдання. Однак намагайтеся не заважати йому самому думати. Не стійте над ним під час роботи.

3. Не відволікайте дитину під час приготування уроків питаннями, які не стосуються цього матеріалу. Утримуйтесь від цікавих розмов з іншими членами сім'ї. Згадайте, як ми охоче самі відволікаємося на стороннє під час роботи.

Дитина закінчила виконання уроків, і ваше завдання – закріпити його позитивне ставлення до домашніх навчальних занять. Тут ви теж маєте проявити педагогічний такт.

1. Не злиться, виявивши помилки, не дорікайте йому. Згадайте, скільки разів із вами траплялося таке саме.

2. Не пригадуйте, побачивши зроблені дитиною помилки, всі його попередні гріхи, всі його промахи, інакше вкореніть у ньому почуття страху перед уроками та перед вами.

3. Не залишайте помилки, зроблені напередодні, поза увагою і після того, як дитина повернеться зі школи. Доброзичливо обговоріть з ним причину помилки та подальші дії щодо її попередження.

4. Не втрачайте нагоди похвалити дитину! Навіть якщо робота виконана неправильно, певні зусилля він витратив, і завжди можна знайти якусь дещицю в роботі, гідну похвали: красиво! сьогодні краще, ніж учора! Іноді досить швидкого знака, що виражає вашу схвальну реакцію.

5. Переконайте дитині, що сенс її вчення – міцні знання та чесно зароблені оцінки. Не дуже приємне враження справляють учні, які випрошують добрі оцінки.

На закінчення хочеться нагадати слова В.А. Сухомлинського у тому, що з дитинства у кожному з нас «горить вогник бажання бути добрим» і «вогник бажання добре виконати завдання». Завдання батьків – не дати згаснути цьому вогнику, привчити дітей до самостійності та відповідальності. І тоді їхнє прагнення допомогти дитині призведе до очікуваних результатів.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *