Вперше почувши від дитини матюк, більшість батьків лякаються, але при цьому насилу стримують усмішку: безглуздість брутальних слів із дитячих вуст настільки очевидна, що все це хочеться зарахувати до забавних курйозів…
Усміхнулися нишком, але тривога залишилася: а що як приживеться? Як поводитися, щоб малюк не пішло у школу із надто багатим словниковим запасом?
Психологи стверджують: поведінка батьків у цій ситуації значною мірою визначається віком дитини.
Якщо карапузу не більше трьох
Пропусти все повз вуха! У віці до трьох років малюк пізнає значення слів у процесі їх застосування. Почув – сказав – побачив, що вийшло.
Перші лайливі слова дитина, на жаль, може почути де завгодно: у під’їзді, на дитячому майданчику, в автобусі або магазині. Вона не розуміє значення цих слів, але цілком можливо, що в пам’яті дитини залишилася емоційна реакція навколишніх на ці слова: сміх або обурення.
Твоя неуважність до брутальних слів, вимовлених малюком, позбавить їх емоційної сили і, можливо, вже наступного дня маля забуде цей «досвід».
Якщо ж дитина повторює ці слова і наступного дня, поясни їй, що це погані слова. Що ти дуже засмучуєшся, коли чуєш їх. До семи років дитина пов’язана з мамою «емоційною пуповиною» і дуже старається не засмучувати матусю. Швидше за все, вона постарається забути ці слова так само, як забуває дорогу до заборонених місць: газової плити, наприклад.
Якщо дитині більше трьох
Отут уже трохи складніше. У цьому віці дитина вже може застосовувати лайливі слова осмислено. Тобто не розуміючи їх «прикладного» змісту, а «просто» передаючи з їх допомогою свої негативні почуття.
Запитай у малюка, чому він вживає ці слова. Він гнівається? Обурений? Скривджений? Що ж, він має на це право: дитячий світ так само недосконалий, як і світ дорослих. Визнай за дитиною право на оцінку навколишнього світу, але попроси її застосовувати інші вирази.
До речі, це може бути непоганою грою з розвитку мови.. Сусідський Сашко «хе…вий пацан» ? Пошукайте разом синоніми: хто більше знайде, той і переможець. Введіть штраф за погане слово.
У цьому віці такий метод ще годиться, користуйся!
Що робити після восьми років
У вісім років дитина вживає лайливі слова цілком усвідомлено. Вона розуміє їхнє значення та вимовляє їх здебільшого для того, щоб «бути як усі» серед однолітків або швидше стати дорослим.
У цьому віці дитина гостро відчуває будь-яку фальш, нещирість. Тому не варто удавати, що матюки живуть десь далеко й у ваш дім не можуть залетіти. Можуть!
Але постарайтеся переконати дитину в тому, що ці слова бруднять ваш дім так само, як брудне взуття, наприклад. Що їх не можна вимовляти з тієї ж причини, через яку забороняється ображати маленьких, смикати кішку за хвіст, їсти з немитого посуду.
Чи варто говорити про те, що вам не вдасться переконати її в цьому, якщо в сім’ї хоч час від часу звучить лайка, і батько, не звертаючи уваги на обурення мами, доходить у черевиках до спальні?
Не забороняй!
Педагогічна аксіома «Заборонений плід солодкий» у цьому випадку працює на всі сто!
Особливо кепську службу послужить заборона, якщо тато кожен удар молотком по пальцю супроводжує «як годиться». Випущену з рук чайну ложку – також. Гру української збірної з футболу – так само…
На жаль, у віці після восьми років усі розмови й вмовляння практично марні. Дитина навчилася спостерігати та робити висновки. І хоч як би банально це звучало, сила особистого прикладу має величезне значення!
Батьки підрослої дитини, по суті, вступають у боротьбу з навколишнім світом за право впливу на свою дитину. І якщо переможе вулиця з її лексикою, звинувачувати, крім себе, нікого.
А твоя дитина вже матюкалась?
Джерело: lady.tochka.net
