Напевно у своїй компанії, серед однокласниць та знайомих студенток, ви зустрічали дівчат із комплексом Попелюшки, які мають величезний попит у любителів «в'їхати в Рай на чужому горбі». Простіше кажучи, їхня послужливість, невибагливість і залежність від оточуючих робить їх універсальними виконавцями чужої волі.
Історія сучасної Попелюшки дуже схожа на класичну: з раннього дитинства їй прищеплюється позиція жертви, їй надається можливість «викупити» свою уявну провину перед батьками тяжкою повсякденною працею, на її частку практично не випадає ласки та участі. Буває так, що в одній родині таких «попелюшок» троє — бабуся, мама та донька: несприятливий життєвий сценарій наче вростає корінням у долю цілого роду.
У жінки-Попелюшки вкрай низька самооцінка, і, як усі жертви, вона притягує до себе нарцисів, сімейних агресорів, чоловіків-споживачів, не обтяжених совістю.
Загалом комплекс Попелюшки включає кілька взаємопов'язаних жіночих комплексів: комплекс неповноцінності, комплекс жертви і комплекс відмінниці.
Ще зі школи вона сподівається заслужити похвалу та визнання вчителів, виконуючи додаткову роботу на кшталт добровільного прибирання чи допомоги «відстаючим», але ті не цінують юну трудоголічку і вигадують для неї нові доручення. Однокласники дражнять її «підлизом» і ні в що не ставлять. Попелюшку це ображає, часом навіть з'являється агресивність на оточуючих, але вона панічно боїться відкритих конфліктів і терпить мовчки.
У дорослому віці поряд з нею завжди присутня людина, яка її критикує, принижує, перекладає на неї свої обов'язки і просто сідає на шию. Однак ще з дитинства в ній живе переконання, що якщо щодня з ранку до ночі «чистити каструлі та мити горщики», мовчки терпіти знущання та образи і при цьому покірно виконувати все, що вимагають, то винагорода прийде неодмінно.
Вийшовши заміж за «пристойну людину», вона день у день «оре», іноді на кількох роботах, а плодами її праці користуються чоловік і діти, які її абсолютно знецінюють. При цьому вона вважає, що має робити свою рутинну роботу не просто добре, а ідеально (так проявляється комплекс відмінниці). З дитинства в ній живе переконання – якщо з ранку до ночі «чистити каструлі та мити горщики», винагорода прийде неодмінно
Десь у глибині її душі зберігається ілюзія, що «ще ось-ось… зовсім небагато» — і життя зміниться на краще, з'явиться «принц на білому коні» та всі супутні блага.
Така жінка завжди має низьку самооцінку, проблему з впевненістю в собі, з почуттям власної гідності. У глибині душі вона не вважає себе гідною любові, щастя і всього того, що самодостатні жінки мають надлишок.
Попелюшка часом аж до старості живе надією на диво. Вона не покладається на себе, нічого не робить, щоб реалізувати свої мрії, слабка та інфантильна.
Як усунути цей комплекс?
1. Необхідно опрацювати позицію жертви, що сформувалася ще з дитинства і здобути впевненість у собі (таке можливо тільки з психологом, та й займе ця трудомістка робота цілі роки). Проте смиренність у цьому випадку — не вихід. «Доживання» в ролі жертви — малоприваблива перспектива для будь-кого.
2. Щоб вийти заміж за принца, потрібно стати принцесою. Уявіть себе дома чоловіка-принца. Чи звернули б ви увагу на дівчину-Попелюшку? Втомлену, несмачно одягнену, виснажену, з рабською напівусмішкою на сором'язливому обличчі, в позі служниці? Навіть якщо вона прийде на свій казковий бал, сек'юріті її туди не пустять. А якщо й пустять, то на неї всі дивитимуться з подивом, як на ізгоя, а не на принцесу.
3. Навіть одружившись із «принцем» (сином нафтового магната, спадкоємцем шейха тощо), Попелюшка не зможе відповідати новому середовищу. Згадаймо комічні образи дружин «нових росіян», що вони виїжджали зарубіжних країн і ставали там предметом глузувань і отруйних карикатур. Та й у рідній країні вони завжди програвали на тлі інтелігенток, втілюючи в собі найгірші риси стану нуворишів.
Найкращий варіант розвитку подій — це пошук чоловіка свого кола та створення з ним більш-менш гармонійного союзу за умови постійної роботи над собою.
4. Потрібно навчитися любити життя , а значить, отримувати від нього задоволення, радіти кожній приємній події, вміти розслаблятися і насолоджуватися спокоєм.
5. Прийдеться розлучитися назавжди з комплексом відмінниці : перестати прагнути бути для всіх «хорошою», догоджати та прислуговувати, намагатися всім сподобатися. Самодостатня людина усвідомлює, що неможливо всім подобатися, та й їй самому не всі здаються симпатії, що заслуговують.
6. Тяжкою, каторжною працею неможливо заробити похвалу, схвалення, любов. Заняття такого роду говорять про низьку самооцінку працівниці або трагічну її долю. Ви десь читали сонети, присвячені рейкоукладачці чи прибиральниці ЖЕКу?
Історії відомі рідкісні випадки, коли дівчата виходили заміж за чоловіків вищого статусу, навіть реальних принців.
Згадаймо, наприклад, принцесу Діану, що належить хоч і до аристократичного прізвища, але не принцеси крові. Кейт Міддлтон, яка народилася в сім'ї бізнесменів, яка вийшла заміж за англійського принца. Кіноакторку Грейс Келлі, що стала королевою Монако. І навіть Катерина I була за походженням селянкою, а легендарна українка Роксолана — дочкою сільського священика.
Важливо знайти в цьому житті своє призначення , обрати свій Шлях , оточити себе тими людьми, які підтримуватимуть ваші починання та ваш статус. Тоді не знадобиться і «принц на білому коні» — його місце займе обраний вами чоловік, чиє кохання, вірність і відданість дорожче за всі царства світу.
