Є такий дуже розтиражований слоган: «Майбутнє залежить від тебе!» Так, звичайно, це так, але чому саме майбутнє? Набагато важливіше, на мою думку, що справжнє залежить від тебе. Адже ваше сьогодення – це ви справжній. Такий, який «тут і зараз».
Скільки разів переконувалась – і на своєму досвіді, і на досвіді інших, – що зайва вага часто стає надійним якорем у твоєму «сьогодні». Щоб саме «тут і зараз» із чистою совістю уникати хоч якихось змін та змін звичного свого устрою. «От схудну і знайду справжнє кохання, роботу, друзів, піду від…» Знайомо звучить? Або так ще: «Так, коли була худенькою, ось тоді і життя було…»
При цьому ми щиро віримо у нашу велику зацікавленість у змінах свого життя. Тільки одна маленька, але зводить «нанівець» весь цей інтерес деталь: ми поміщаємо ці прекрасні зміни у своє майбутнє. Або згадуємо, «якими ми були прекрасними», йдучи в минуле.
Насправді саме можливість хоч щось у собі та у своєму житті поміняти корениться у нашому теперішньому. У кожній хвилині, годині, дні нашого життя. Як і на що ми витрачаємо зараз свій час. Свої сили. Як ставимося до себе – сьогоднішньої. Як сприймаємо себе і своє життя зараз.
Адже “я справжня” – це саме я “тут і зараз”. Решта про мене – це або спогади, або проекти «як це могло б бути».
Звісно, планування майбутнього – штука хороша. Але будь-яке планування починається з ревізії своїх сьогоднішніх резервів та ресурсів. З підрахунку “стартових капіталів”. І досягнення будь-якої мети, ще раз повторюся, це ланцюжок послідовних кроків.
На який крок ви готові зараз? Погляньмо, які у нас активи.
Насамперед, це наше живе тіло. Яке щодня, кожну годину, хвилину, секунду підтримує життєдіяльність, забезпечуючи нас усім необхідним. Як ми до нього ставимося? До цього вічного роботяга, що з усіх сил намагається нам – своїм господарям – догодити?
Думаю, якщо ви цікавитеся такими статтями, то ви своїм тілом «тут і зараз» мало задоволені. Підводить воно вас. Товстіє, можливо, вже й хворіє. Гидота яка! Як було б чудово раз і назавжди втекти від відповідальності за свої харчові звички та вибори! Та й взагалі від відповідальності за своє життя… Так це грузить… Так злить, коли нагадують, що, мовляв, ти сам собі своє життя влаштовуєш… Знайти б когось Великого та Дорослого, щоб він/вона відповідали за мене… От було б життя чудове…
Або ще такий підхід може підтримати уникнення прийняття свого «тут і зараз». Оголошувати себе жертвою. Обставин, подій, могутніх та всесильних інших. Жертвою свого неправильного дитинства, злих батьків, братів, сестер теж підійде. «Ось де кореняться мої проблеми з переїданням! Я – Бідна Крихітка!» Гарна втіха…
Тільки яка штука неприємна. Життя саме ваше. І тіло – саме ваше.
І ще ваші:
– Почуття, відчуття, думки, сприйняття світу;
– Слова, вчинки, поведінка, вплив на світ.
Звичайно, ми живемо у певному середовищі. В оточенні близьких та далеких для нас людей. І все це щодня на нас певним чином впливає. Формуючи великою мірою наші системи координат та реакцій. Але й ми певним чином впливаємо на своє оточення.
А найголовніше тут знаєте що? Яка саме можливість у контексті нашої з вами теми? Ми можемо точно впливати на своє сприйняття світу. І змінювати свій вплив на світ. А починається це з впливу та впливу на самого себе. Прямо зараз. Ось тут.
Ви сидите чи лежите, коли читаєте це? Спробуйте зробити ось що. П'ять-сім спокійних, м'яких вдихів-видихів. Комфортна опора вашому тілу. Увага на тіло. Зацікавлена, ласкава, співчутлива увага. Ви зараз у контакті з вашим найкращим другом на цій Землі. З тим, хто підтримує вас завжди та скрізь. З тим, хто дуже-дуже намагається зробити ваше життя кращим. Хто щодня, щогодини, щомиті працює на вас, і тільки на вас.
Спробуйте йому за це подякувати. Щиро, щиро, тут і зараз.
І спитайте його – як ви можете полегшити його життя? Полегшити у прямому розумінні цього слова. Чим підлікувати, як позбавити його болю і труднощів?
Те, що прийде: слова, образи, думки, почуття – це відповідь вашого тіла.
Цілком можливо, що воно настільки змучене вашим до нього зневагою, що вперше, вдруге, втретє воно промовчить. Але якщо щодня звертати на своє тіло саме ласкаве, любовне, що підтримує увагу, воно почне відгукуватися.
Коли воно “відгукнеться”, запишіть його відповіді. І це буде ваш план найближчим часом. Починати його виконувати має сенс саме зараз. І тут. Щодня. А по-іншому – ви вже й так досить по-іншому пожили… Можливо, годі?
Пропоную вам зразковий текст для вашої з цього дня щовечірньої релаксації та настрою на контакт із тілом:
«Моє тіло – дім моєї душі. Я приймаю своє тіло. Я уважна до його потреб та потреб. Я годую його з його голоду. Мені подобається відчувати себе легкою, рухливою, енергійною. Я дбаю про себе і своє тіло. Я щодня роблю все, що від мене залежить для свого тіла і своєї душі. Я щодня формую свою силу та енергію. Розвиваю почуття власної гідності. Це те, що робить мене особливим. Те, що відрізняється від інших. Те, що дає мені енергії бути і жити. Вибір – що відчувати і про що думати, як реагувати та поводитись у моєму житті – завжди мій!»
Добре, якщо ви цей зразковий текст під себе адаптуєте. Без використання приставок “не”.
