Часто ми поводимося так, що несвідомо шкодимо стосункам та власному емоційному благополуччю. Розпізнавання таких дій — це перший і найважливіший крок до змін. Психологи та фахівці з міжособистісних відносин, такі як Джон Готтман, що досліджував динаміку стосунків, або Брене Браун, яка фокусується на вразливості та соромі, вказують на низку ключових ознак, що можуть свідчити про розвиток токсичної поведінки. Важливо пам'ятати, що токсична поведінка — це не вирок, а поведінка яку можна змінити за допомогою самоусвідомлення та цілеспрямованої роботи.
Ваші стосунки завжди закінчуються погано
Якщо ви помічаєте, що ваші романтичні, дружні чи професійні стосунки знову і знову закінчуються конфліктами, розчаруваннями або розривами, це може свідчити про внутрішні моделі поведінки, які ви несвідомо повторюєте.
Психолог Роберт Мертон ще в 1948 році описав концепцію "самоздійснюваного пророцтва", коли наші очікування щодо ситуації або інших людей, навіть несвідомі, впливають на нашу поведінку таким чином, що змушують ці очікування збуватися.
Наприклад, якщо ви глибоко вірите у свою "нікчемність" або у те, що "всі завжди зраджують", ви можете підсвідомо шукати підтвердження цим переконанням, інтерпретувати нейтральні події як негативні, або навіть самі відштовхувати людей.
Важливо не думати, що вам "судилося бути самотніми", а зосередитися на зміні хибних установок. Спробуйте вести щоденник вдячності або фіксувати позитивні взаємодії. Це допомагає перенавчити мозок шукати позитивні сценарії.
Коли я сама стикалася з циклом негативних думок, я починала свідомо фіксувати моменти, коли мої очікування не справджувалися, або коли інші люди виявляли несподівану доброту. Ця практика допомагала розірвати ланцюг самозвинувачення та песимізму.
Ви перетворюєте будь-яку справу на змагання
Хоча здорова конкуренція може бути мотиватором, постійне прагнення "бути кращим" у всіх аспектах життя — від роботи до особистих хобі — свідчить про глибоку невпевненість та потребу у зовнішньому підтвердженні своєї цінності. Це відштовхує людей, оскільки замість підтримки та співпраці ви створюєте атмосферу постійного суперництва, що руйнує довіру.
Психологиня Керол Двек у своїх дослідженнях "мислення зростання" зазначає, що люди з фіксованим мисленням часто зосереджені на доказі своєї переваги, тоді як люди з мисленням зростання бачать у викликах можливість для навчання та розвитку, а не для демонстрації свого поточного рівня.
Ви не берете на себе відповідальність
Інфантильна поведінка, яка проявляється у перекладанні відповідальності за власні провали на інших, є однією з найтоксичніших рис. Зрілість у психологічному плані, як стверджує когнітивно-поведінкова терапія, полягає у здатності визнавати власну роль у життєвих подіях, навіть якщо ці події є негативними. Це пов'язано з концепцією "локусу контролю" психолога Джуліан Роттер, де зовнішній локус контролю означає віру в те, що зовнішні сили керують вашим життям, тоді як внутрішній локус контролю дає відчуття, що ви самі є відповідальними за свої дії та їх наслідки.
З цього можна зробити висновок: перестаньте шукати "винних" у своїх невдачах. Замість "Це їхня провина!" спробуйте формулювати думки так: "Яка моя роль у цій ситуації?" або "Що я можу зробити інакше?". Це допоможе взяти контроль над власним життям. Пам'ятайте, що брати відповідальність — це не лише визнавати помилки, але й отримувати право на їх виправлення.
Ви ніколи не просите вибачення
Нездатність вибачатися свідчить про проблеми з емпатією, гордістю або страхом вразливості. Це руйнує довіру, оскільки люди відчувають, що їхні почуття нехтуються.
Психолог Тавіс Кемпбелл з'ясував, що найсильніше діють ті вибачення, у яких ми відверто визнаємо, що завдали болю, щиро шкодуємо про це, беремо на себе відповідальність і готові виправити ситуацію. Саме вони допомагають знову налагодити стосунки й відкривають двері до прощення.
Задумайтеся, коли ви востаннє щиро просили вибачення? Якщо таких ситуацій було мало, а зазвичай ви цього не робили, це токсична риса поведінки. Ніколи не пізно вибачитися за минулі помилки.
Ви "залежні" від соціальних мереж у невідповідних ситуаціях
Це явище, відоме як "фаббінг" (тобто ігнорування людини на користь телефону), воно руйнує міжособистісну взаємодію.
Дослідження, опубліковані в журналі "Computers in Human Behavior", показують, що фаббінг негативно впливає на якість стосунків, знижує відчуття близькості та задоволення від спілкування.
Сучасний світ неможливий без інтернету, але важливо встановлювати межі. На побаченнях, сімейних вечерях чи вечірках свідомо відкладайте телефон. Практикуйте "цифровий детокс" під час особистого спілкування. Зосередьтеся на активному слуханні та взаємодії з людьми навколо вас.
Мій особистий досвід показує, що проста домовленість на початку зустрічі відкласти телефони на певний час значно покращує якість розмови.
Ви закриваєтеся, якщо ваша думка відрізняється від думки оточуючих
Сприйняття будь-якої розбіжності в думках як "змагання, яке потрібно виграти", а не як можливість для обміну ідеями, є ознакою ригідного мислення. Це часто пов'язано з когнітивним упередженням, відомим як "ефект Даннінга-Крюгера", коли люди з низьким рівнем кваліфікації або знань переоцінюють свої здібності та не здатні визнати чужу правоту. Неприйняття чужої точки зору, навіть якщо вона підкріплена фактами, руйнує можливість конструктивного діалогу та демонструє інтелектуальну незрілість.
Позбавтеся ідеї, що суперечка має "переможця" і "переможеного". Мета здорової дискусії — не довести свою правоту, а прийти до спільного розуміння або розширити власні погляди. Практикуйте інтелектуальну смиренність. Задавайте відкриті запитання: "Чи могли б ви пояснити свою думку докладніше?", "Які факти підтверджують ваше твердження?". Навіть якщо ви не погоджуєтеся, ви можете сказати: "Я поважаю вашу точку зору, хоча маю іншу думку на цей рахунок".
Ви говорите про людей за їх спиною
Плітки та обговорення чужих секретів за спиною є одним з найшвидших способів зруйнувати довіру. Це не лише аморально, але й демонструє відсутність надійності та поваги до інших. Люди, які стають свідками такої поведінки, автоматично проєктують її на себе, розуміючи, що ви так само можете обговорювати їх.
Соціологічне дослідження показує, що довіра є фундаментом будь-яких здорових стосунків, і плітки її підривають, створюючи атмосферу підозрілості та небезпеки, що протилежне концепції "психологічної безпеки".
Уникайте пліток. Якщо у вас є проблеми з людиною, спілкуйтеся з нею безпосередньо, а не через третіх осіб. Якщо хтось починає пліткувати у вашій присутності, змініть тему або скажіть: "Я не дуже люблю обговорювати інших людей за їхньою спиною". Спрямуйте свою енергію на конструктивні розмови, підтримку та розвиток, а не на руйнування репутації інших.
Мій досвід показує, що послідовне уникнення пліток не лише підвищує мою власну репутацію як надійної людини, але й створює навколо мене середовище, де менше негативу.
Розуміння цих ознак — це початок шляху до позитивних змін. Пам'ятайте, що головна мета — не засуджувати себе, а розвивати самоусвідомлення та вчитися будувати здоровіші стосунки.
Примітка
Ця стаття має виключно інформаційний та ознайомлювальний характер. Вона не є професійною психологічною консультацією, діагностикою, лікуванням або заміною кваліфікованої медичної чи психотерапевтичної допомоги.
Я не є психологом, психотерапевтом чи іншим фахівцем з ментального здоров'я. Інформація, викладена тут, ґрунтується на загальновідомих психологічних концепціях, дослідженнях та особистих спостереженнях, але не враховує індивідуальні особливості, історію та контекст кожної окремої особи.
Якщо ви або хтось із ваших близьких стикаєтеся зі значними труднощами у стосунках, емоційному стані або поведінці, що негативно впливає на якість життя, настійно рекомендую звернутися до кваліфікованого психолога, психотерапевта, психіатра чи іншого спеціаліста з ментального здоров'я. Тільки професіонал може надати індивідуальну оцінку, діагностику та відповідні рекомендації.
Джерело: ukr.media
