Материнство — це дивовижна подорож, сповнена відкриттів та щоденних турбот. Редакція «Україночки» підготувала для вас важливий матеріал про те, як знайти спільну мову з представниками старшого покоління у питаннях виховання.
Дослідники та психологи все частіше говорять про конфлікт поколінь у вихованні. Чимало росіян (57%) бачать роль старшого покоління як «ненав’язливу допомогу», але кожен п’ятий вважає участь бабусь і дідусів у вихованні онуків небажаною. Головна причина — не в бажанні допомогти, а в насадженні застарілих методів, які суперечать сучасним науковим даним.
Ви просили бабусю погостювати з онуком лише годину, а повернулися — і дитина покарана, з’їла кашу «через силу» та вдягнена в три кофтинки при двадцяти градусах тепла. Знайома картина? На зауваження — одна відповідь: «Я ж тебе виростила, і нічого». А от «нічого» — це саме й є головна проблема.
Сучасні батьки все частіше виступають проти активної участі старшого покоління у вихованні. І річ не в невдячності.
Практикуючий психолог Надія Резенова пояснює: «Якщо представники старшого покоління адекватні, добрі, то дитині, звісно, важливо з ними спілкуватися. Але трапляються бабусі й дідусі озлоблені, жорсткі, постійно всім незадоволені».
У такому разі дитина ризикує перейняти їхні життєві реакції та сприйняти таку поведінку як норму.
Чому поради «з минулого» працюють проти дітей
Головна проблема бабусиних порад — вони ґрунтуються на досвіді, що давно застарів. Методи виховання, які вважалися правильними 30-40 років тому, сьогодні визнані психологами шкідливими.
Фізичні покарання, ігнорування емоцій дитини, примус до їжі — все це травмує дитячу психіку.
Клінічний психолог Станіслав Самбурський зазначає, що конфлікт поколінь часто маскується під боротьбу за кордони: «Батьки починають захищати свою батьківську автономію». Коли бабуся встановлює свої правила у вихованні, виникає закономірний протест: це мої діти, і я сам знаю, як усе робити.
Особливо гостро це проявляється, коли поради стосуються не безпеки дитини, а особистих уподобань старшого покоління.
Блогерка під ніком @morethangrand, сама бабуся, пропонує ставити собі три запитання перед тим, як давати пораду: «Чи просили мене про це?», «Чи стосується це безпеки чи моїх уподобань?», «Навіщо я даю цю пораду — щоб допомогти чи самоствердитися?».
Критика амбіцій та знецінення успіху
Ще одна болюча тема — ставлення старшого покоління до успіхів та амбіцій дітей. Соціальний психолог Валерій Раушинський пов’язує це з общинним мисленням, що дісталося з селянської культури: «Успіх одного може розглядатися як відхилення від норми, загроза для всіх інших».
За радянських часів особливо цінувалися скромність і покірність, а амбіції сприймалися як прояв гордині. Сьогодні ця настанова продовжує жити в родинах. Дитина, яка хоче стати художником чи дизайнером, замість підтримки чує: «Навіщо тобі це? Будь інженером — це кусок хліба».
«Висловлювати осуд успіху та жаліти нещасних — це настанови, які дісталися від світу, від селянської громади», — пояснює Раушинський. І якщо підтримка людини, яка опинилася у скрутній ситуації, — це безумовне благо, то знецінення успіху та амбіцій завдає серйозного удару по самооцінці дитини.
Що робити, коли поради неминучі
Психологи радять вибудовувати чіткі кордони у спілкуванні зі старшим поколінням. Бабусі й дідусі потрібні дітям, але їхня роль — створювати «емоційно підтримуючий фон», а не виховувати за своїми правилами. Важливо, щоб старше покоління мало власне життя, хобі, спілкування з однолітками — тоді їхній сенс життя не буде зосереджений лише на турботі про онуків.
Якщо конфлікт неминучий, експерти радять обговорювати правила заздалегідь, а не в момент сварки.
І пам’ятати: «Знання того, коли і як давати поради, може змінити ваші стосунки з дорослими дітьми та допоможе вам стати тими турботливими бабусею чи дідусем, яких вони потребують». Любов не вимірюється кількістю порад. Вона вимірюється вмінням вчасно замовкнути й просто бути поруч.
Матусина шпаргалка від «Україночки»: Пам’ятайте, що ваш стиль виховання — це ваш вибір. Висловлюйте свої кордони спокійно, але твердо, пояснюючи, чому сучасні підходи можуть бути кращими для вашої дитини. Дбайте про себе та своїх малюків!