Офіційні дані щодо небезпек не досягають мети. Люди їх просто ігнорують. Натомість, ми любимо обговорювати ризики з близькими під час вечері.
Науковиця Сара Перлштейн з Лейденського університету присвятила цілу дисертацію “дискусіям про ризики”. Основна ідея полягає в тому, що наші повсякденні страхи рідко ґрунтуються на об’єктивній логіці, але вони надзвичайно багаті на соціальний контекст.
Розглянемо суші та сирі яйця. Обидва продукти вживаються сирими. Однак, коли ви замовляєте сет ролів, ніхто не висловлює занепокоєння. Це соціально прийнятно. Спробуйте випити сире яйце. Ви одразу ж почуєте від родичів повчання про сальмонельоз, хоча справжня ймовірність зараження є мізерною.
Те саме стосується алкоголю та сигарет. Вживання алкоголю вважається нормою, тоді як куріння засуджується суспільством. Перлштейн зазначила, що люди готові годинами зважувати “за” і “проти” куріння, але майже не обговорюють небезпеку, пов’язану з алкоголем.
Або спорт: скелелазіння викликає численні суперечки щодо безпеки, оскільки це незвично. Гірські лижі також є ризикованими, але звичними. Тому про них мовчать. Чим менше суспільство приймає певне явище, тим більше ми про нього пліткуємо.
І ось ключовий момент. У цих розмовах ми не шукаємо об’єктивну інформацію. Ми займаємося емоційною підтримкою одне одного.
Коли хтось хворіє на грип, діалог короткий і розпливчастий: мий руки, лікуйся. Але коли йдеться про спосіб життя, починається виплеск емоцій і пошук підтримки.
Хтось скаржиться, що родич споживає багато солодкого. Це не про медичний ризик діабету, це про турботу за близьку людину.
Дослідження містить показовий приклад: літній чоловік боявся впасти на вулиці. Що зробила родина? Вони не стали читати йому медичну статистику переломів чи інструкції з безпеки. Вони просто почали гуляти разом з ним. Практичні дії замість порожніх слів.
Для тих, хто розробляє державні соціальні кампанії, це має стати холодним душем. Можна друкувати скільки завгодно плакатів про безпеку чи здоров’я і сподіватися, що вони будуть ефективними. Але реальне ставлення до небезпеки формується не з екрана чи білборда. Воно формується через взаємодію з близькими.
Свою роботу про спільне осмислення ризиків Перлштейн презентуватиме 22 квітня в Лейдені. Вперше за довгий час я бачу наукову працю, яка пояснює реальне життя, а не створює теорію заради теорії.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Що для вас має більшу вагу: офіційна статистика ризиків чи те, що вважається «нормальним» у вашому колі?
Вже проголосували 3 людини. Долучайтесь до обговорення.
📊 Тільки сухі факти 🫂 Думка близьких 🧐 Власна логіка
☝️ Спочатку оберіть свою позицію
✏️ Написати коментар
📊 Карта думок
📊 Тільки сухі факти 66% 🫂 Думка близьких 0% 🧐 Власна логіка 33% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!
Джерело: ukr.media