Не завжди потрібно довго спостерігати за іншою людиною, щоб помітити, як вона справляється зі своїми емоціями. Те, як ми реагуємо на критику, конфлікти чи проблеми інших людей, може багато чого сказати про наші емоційні компетенції. Емоційний інтелект включає, серед іншого, розпізнавання власних почуттів, управління ними, емпатію та вміння будувати здорові стосунки.
Це, звісно, не означає, що висловлення однієї з наведених нижче фраз автоматично свідчить про низький емоційний інтелект. Кожному трапляється реагувати імпульсивно, особливо в стресовій ситуації або під час сварки. Проблема виникає тоді, коли певний спосіб спілкування стає постійним шаблоном поведінки, пише Antyradio.
Існують певні фрази, які вказують на низький емоційний інтелект. Звідки вони беруться? Клінічний психолог доктор Кортні Уоррен вказує на кілька виразів, які можуть сигналізувати про труднощі зі зрілим поводженням з емоціями.
“Це не моя вина” або “Це через тебе”
Одним із характерних типів поведінки може бути наполегливе ухилення від відповідальності за власні рішення та помилки. Замість того, щоб задуматися, що можна було зробити інакше, людина автоматично шукає винуватця у своєму оточенні. У такій ситуації фраза “це через тебе” стає зручним способом відсунути від себе відповідальність.
Така реакція може випливати, серед іншого, зі страху поразки або труднощів із прийняттям власної недосконалості. Адже визнання помилки вимагає певної самосвідомості та готовності зіткнутися з неприємними емоціями. Перекладання ж провини на іншу людину дозволяє швидко завершити незручну тему.
У здоровому спілкуванні визнання помилки не обов’язково означає поразку. Навпаки – воно показує, що ми здатні поглянути на власну поведінку з боку й зробити з неї висновки. Саме така позиція може допомагати у побудові довіри та більш зрілих стосунків.
“А я ж казав(ла)?” або “Я знову правий”
Ця фраза може пролунати навіть тоді, коли проблема вже вирішена. Замість того, щоб зосередитися на тому, що робити далі, співрозмовник зосереджується на підкресленні того, що заздалегідь передбачив розвиток подій. Таким чином звичайна розмова може перетворитися на змагання за те, хто мав рацію.
За словами психолога, на яку посилається джерело, така потреба може бути пов’язана з бажанням домінувати. Людина тоді не обов’язково шукає найкраще рішення проблеми, а насамперед – підтвердження власної позиції. Навіть надана раніше порада може в такому випадку стати приводом для подальшого тріумфу над співрозмовником.
Зріле спілкування виглядає дещо інакше. Адже можна мати рацію і при цьому не використовувати цей факт для приниження іншої людини. У стосунках набагато важливішим за саму перемогу в дискусії часом буває спільний пошук рішення.
“Ти мені не потрібен”
На перший погляд такі слова можуть звучати як заява про незалежність. Однак у деяких ситуаціях вони можуть виконувати функцію захисного механізму, покликаного віддалити від себе іншу людину. Надмірне підкреслення власної самодостатності може бути способом уникнути почуття залежності, відторгнення чи болю.
Проблема в тому, що людські стосунки ґрунтуються, зокрема, на взаємності. Потребувати інших людей – не ознака слабкості, так само як і прохання про допомогу не обов’язково означає відсутність самостійності. Складність може виникнути тоді, коли хтось послідовно відкидає близькість і при цьому очікує уваги та схвалення з боку оточуючих.
Тому варто відрізняти здорову незалежність від зведення стіни навколо себе. Можна бути самостійною людиною й водночас визнавати, що інші для нас важливі. Адже вміння сказати “ти мені потрібен” або “мені важко” вимагає не менше сили, ніж самостійне вирішення проблем.
“Ти перебільшуєш” або “Ти робиш проблему з нічого”
Це один із найпростіших способів завершити незручну розмову. Коли інша людина розповідає про свій смуток, тривогу чи розчарування, замість того щоб вислухати її, можна просто вирішити, що її реакція перебільшена. Таким чином її емоції знецінюються, а розмова швидко завершується.
Відсутність емпатії може бути особливо помітною саме в такі моменти. Не потрібно погоджуватися з чиєюсь оцінкою ситуації, щоб визнати, що його емоції реальні й важливі. Фраза “ти перебільшуєш” часто не вирішує проблему, а змушує іншу людину почуватися незрозумілою.
Набагато конструктивнішою може бути спроба дізнатися точку зору співрозмовника. Адже навіть просте “розумію, що тобі було прикро” зовсім не означає визнання правоти іншої сторони в усьому. Зате воно показує, що його переживання були помічені.
Низький емоційний інтелект – інші ознаки
Самі слова – не єдиний елемент, на який варто звертати увагу. Важливе значення має також те, як людина реагує на критику, конфлікт чи іншу думку, а також те, чи вміє вона слухати іншу людину. Важливо насамперед те, чи повторюються певні форми поведінки регулярно.
Люди, які мають труднощі в цій сфері, можуть, серед іншого, реагувати імпульсивно, швидко впадати в гнів або ображатися під час конфліктів. Вони також можуть сприймати кожне зауваження як особисту атаку й негайно переходити в оборону.
Проблемою може бути й утруднення з розпізнаванням власних емоцій та розрізненням, наприклад, гніву й тривоги або смутку. Однак емоційний інтелект – це не та риса, яку неможливо змінити. Можна працювати над розпізнаванням власних емоцій, емпатією, вмінням слухати інших та прийняттям відповідальності за власну поведінку.
Тому замість того, щоб ставитися до цих чотирьох фраз як до простого “тесту” на емоційний інтелект, краще сприймати їх як привід задуматися про власний стиль спілкування.