Тренування мозку може зменшити біль
Значна кількість людей відчуває біль, який триває після травми чи операції. Коли медична команда повідомила вам, що ваші травми загоїлися, хронічний біль може викликати страх, розчарування та збентеження. Знайти чіткі відповіді на питання “Чому я досі відчуваю біль і що я можу з цим зробити?” буває складно.
Як я докладно описую у своїй новій книзі “Train Your Brain to Beat Chronic Pain” (“Тренуй свій мозок, щоб подолати хронічний біль”), розуміння хронічного болю в науці про біль стрімко розвивалося в останні десятиліття, але нові знання про нейронауку болю та одужання від болю лише повільно досягають громадськості. Ця стаття розкриває ключові висновки для людей, які живуть із болем, з огляду на їхній власний унікальний шлях одужання від болю. Звісно, перш ніж розпочинати будь-яке нове лікування, проконсультуйтеся зі своєю командою охорони здоров’я щодо індивідуальних рекомендацій.
Нейропластичність і біль
Вірте чи ні, але нервова система може “навчитися” болю. Так само, як ви їдете на велосипеді, не замислюючись, після років практики, ваша нервова система може стати дуже вправною у створенні болю. Коли ви отримали травму, ваш мозок викликав больові відчуття, щоб мотивувати вас зайнятися проблемою. Хоча це було неприємно, біль був корисним. Однак десь на цьому шляху ваша “тривожна” система болю, що попереджає про небезпеку, стала несправною. Вона стала занадто чутливою.
Як це відбувається? Хоч як дивно це може звучати, весь біль — навіть гострий — зрештою виробляється мозком. Це не означає, що біль “тільки в голові” — весь біль завжди реальний. Але коли ви розглядаєте роль мозку, ви можете відкрити нові шляхи для лікування вашої проблеми з болем; ви можете перетренувати мозок.
Ваш мозок не бачить світ таким, яким він є насправді. Він може лише робити припущення про те, наскільки ви в безпеці або в небезпеці, базуючись на сенсорній та сприймальній інформації. Однією з частин інформації є фізична — наприклад, сигнали, що надсилаються до мозку від нервів у ваших руках і ногах. Ваші думки, переконання, почуття, соціальна ситуація, середовище та поведінка — це інші типи інформації, які мозок враховує, коли “вирішує”, чи потрібні больові відчуття для вашого виживання. Наприклад, самокритичні думки, соціальна ізоляція та фізична неактивність — це все те, що мозок вважатиме загрозливим, отже, збільшуючи ймовірність болю. Біль — це не лише біологічне явище, а й психологічне та соціальне.
Чому це відбувається? Якщо персоніфікувати мозок, то ніби ваш мозок продовжує “думати”, що ваше тіло може бути в небезпеці — за відсутності будь-яких реальних фізичних загроз — і він попереджає вас, хоча це й не потрібно. Це сталося через нейропластичність. Мозок може стати дуже вправним — надто вправним — у створенні болю.
Терапії болю, які можуть допомогти перетренувати мозок
Мозок може “відвикнути” від болю. Ось три науково обґрунтовані підходи, які можуть допомогти перетренувати мозок як частину цілісного, індивідуального плану одужання від болю.
Терапія переробки болю (Pain Reprocessing Therapy)
Терапія переробки болю — це науково обґрунтоване лікування, засноване на нейронауці болю. Ключові елементи включають вивчення нейронауки болю та оскарження неточних переконань щодо болю. Наприклад, у гіпотетичного пацієнта Джо може бути хронічний біль у попереку. МРТ показала, що у нього грижа диска. Це зображення може викликати біль, а може й ні. Насправді, дегенеративні зміни хребта часто відбуваються з віком, і багато людей зі значними змінами на знімках зовсім не відчувають болю. Пам’ятайте — кореляція не означає причинно-наслідковий зв’язок. Хоча грижа диска та біль відбуваються одночасно, це не означає, що знахідка на знімку точно є причиною болю. Біль Джо може бути, принаймні частково, спричинений гіперчутливою сигналізацією болю, і шляхом перетренування мозку він може зменшити біль.
Усвідомленість (Mindfulness)
Практика медитації усвідомленості може допомогти зменшити біль. Ключовим механізмом усвідомленості для болю, здається, є зменшення емоційного посилення болю. Наприклад, коли ваш біль посилюється, ви можете подумати: “Знову це. Я ненавиджу це, і, ймовірно, мені доведеться скасувати роботу завтра. Я можу незабаром втратити свою роботу”. Ви гніваєтеся і засмучені. Негативні емоції та катастрофічні думки, як правило, посилюють біль. Практика усвідомленості заохочує вас ставитися до свого болю, думок та емоцій з відкритим, співчутливим і не засуджуючим ставленням. Ви тренуєте себе дивитися на біль крізь призму відносної безпеки, а не загрози та реактивності.
Information compiled from materials : www.psychologytoday.com