Всім відомий такий термін, як «осіння депресія». Причиною її є зміна погоди, а точніше навіть тривалості дня, і в цьому випадку я не збираюся сперечатися, бо осіння депресія – це науково доведений факт.
Але крім осінніх депресій трапляється у нас і міжсезонна. Найчастіше ми не можемо знайти розумне пояснення своєї пригніченості і звинувачуємо у всьому погоду. Донедавна я й сама, часто не знаходячи причини частої зміни настрою, апатії та нудьги, звалювала все на погоду (або ще на якусь іншу нічим не обґрунтовану причину). Але зовсім недавно я «познайомилася» із ще однією причиною депресій – відсутність сенсу життя.
Ще Стародавню Грецію філософи займалися пошуками сенсу людського життя. На початку ХХ століття цим частково риторичним питанням зацікавилися психологи. Сенс життя філософи та психологи бачать у різному: перші – у служінні оточуючим і у створенні добрих справ, другі ж бачать сенс життя у своєму благополуччі. Але в тому, що відсутність такого в людини може призвести до серйозних наслідків, вони сходяться.
Італійський психолог Сальваторе Мадді навіть дав назву проблемі відсутності сенсу життя – екзистенційна недуга або екзистенційний невроз. Він виділив три форми цієї хвороби та докладно описав кожну з них. Перша, найважча форма, коли для людини абсолютно нічого не має сенсу в житті. Його не цікавить ні робота, ні будинок, ні родина, ні діти. Він не прагне досягнень і знань. Він взагалі не прагне ні до чого у житті! Друга форма – «нігілізм», прагнення якнайшвидше оскаржити всі моменти, які могли б претендувати на сенс життя та відмовитися від них. І третя форма – «фанатизм», як правило, люди, піддані цій формі екзистенційної недуги, завжди в русі, їх неможливо застати на місці, вони завжди кудись поспішають, а все для того, щоб не залишалося часу на роздуми!
Напевно, кожен коли-небудь стикався з людиною, яка не прагне ні до чого, не будує жодних планів на майбутнє. Дім-робота-вечеря-диван-телевізор. Ось і все життя такої людини – нудне та одноманітне. Нічого дивного, якщо в результаті він впадає в депресію або шукає втіху в алкоголі. З таким життям… А в чому ж причина такого життя? Здається мені, що саме в тому, що людина просто не знайшла собі застосування, не знайшла свого сенсу життя! Йому нема чого прагнути, у нього немає того, заради чого він став би «ворушитися», домагатися, експериментувати і створювати. Швидше за все, ця людина, або будь-яка інша, подібна до неї, страждає або першою, найсерйознішою формою неврозу, або другою.
А ось до третьої форми може належати ось такий випадок – у людини є чудова робота, гарний будинок, дорогий автомобіль, міцна родина, хороше здоров'я у нього та його близьких (і всього цього він досяг завдяки постійному руху: робота-сім'я-робота), загалом, у нього є все, що потрібно для щастя, але щастя немає. Поступово йому набридає постійна робота та рух, він впадає у депресію. На автоматі заробляє гроші, вирішує проблеми, виховує дітей. І не розуміє, навіщо він усе це робить? Чи заробляє для того, щоб відпочивати? А відпочивати для того, щоб набирати нових сил для роботи? І так по колу … Поступово людина все більше і більше переконується в безглуздості своїх дій, безглуздості власного життя в цілому. Він може й надалі продовжувати працювати, добиватися чогось, створювати, але без знання, навіщо він усе це робить. Найстрашнішим наслідком синдрому «не знайденого сенсу життя» (якби такий був) є суїцид.
Ризик захворіти на «екзистенційну недугу» обходить тих, хто має яскраво виражену індивідуальність. Люди, які ясно усвідомлюють те, чого вони прагнуть, вміють ставити собі мети і домагатися їх. А також важливим фактором є наявність у людини таких якостей як фантазія, інтуїція, бажання самореалізуватися і прагнення до роздумів.
На цьому я припиняю лякати наслідками не знайденого змилу життя. Просто хочу порадити всім тим, хто помічає за собою схильність до нудьги, апатії чи депресії задуматися над тим, у чому полягає ваш сенс життя. Або якщо ви боїтеся не знайти відповідь на таке непросте та багатогранне питання, то просто запитайте себе: «А заради чого я живу?». І якщо відповідь тут же знайдеться, негайно викиньте з голови все те, що ви прочитали вище. Якщо ж при відповіді у вас виникнуть деякі труднощі або ви і зовсім не зможете знайти відповідь, то приділіть годинку-другу роздумам, шкоди від цього ніякої не буде.
