Коли діти покидають дім, коли йдуть чоловіки, не робіть лише одного: не покидайте самі себе. Продовжуйте любити себе і пізнавати. Лише та людина щаслива, що змогла себе приборкати, інформує Ukr.Media.
"Самотність починається тоді, коли ви втрачаєте себе"
Самотність — річ дивна: іноді самотній мандрівник, що опинився у невідомих краях під зоряним небом, бачить ті ж сузір'я, що й у себе вдома, дихає тим же повітрям і відчуває єднання зі світом — хоча поруч немає людей, він не відчуває самотності — лише тиху любов до світу.
Іноді самотніми виявляються люди, про яких і не подумаєш: у них можуть бути діти, подружжя і навіть друзі, але вони відчувають себе самотніми — їм не приділяють стільки часу, скільки їм би хотілося, вони не можуть емоційно відкритися настільки, наскільки їм би хотілося — вони відчувають, що ніхто не бажає зайняти їхній вільний час, ніхто так сильно не жадає компанії з ними, як вони жадають компанії з тими, хто їх зрозуміє.
Починається тривожний пошук: хтось шукає підтримку у дітей і сильно розчаровується, якщо близькість і частота спілкування не виходить на бажаний рівень, хтось звинувачує подружжя, хтось — старість, у тому, що вже нічого не змінити.
Що ж залишається, якщо ви кричите у переповненій кімнаті, а вас ніхто не чує? Почути себе.
Людина самотня насамперед тоді, коли вона не слухає себе: не цінує свій час, не знає, чим любить займатися наодинці з собою. Багато людей з жахом розуміють, що не знають себе: їм незнайома людина всередині, незнайомі її інтереси. Це перший етап на шляху до здобуття особистої свободи: почути себе і почати вчитися бути щасливим без чужої уваги. Чим раніше він почнеться — тим щасливішим буде життя і надалі старість.
"Якщо ви не знаходите сили бути щасливим наодинці з собою — ви завжди будете самотні і залежні"
Людину починають переслідувати сотні проблем, якщо вона не шукає єднання з собою. Пізнавати свою особистість без чужого погляду — шлях складний і надзвичайно цікавий, але не всі вирішуються пройти його.
Що може чекати на жінку, яка так і не вирішиться пізнати себе? Вона буде шукати себе в інших і звинувачувати інших.
Хтось буде намагатися налагодити колишні стосунки зі своїми пташенятами що улетіли. Ви коли-небудь бачили, щоб доросла пташка намагалася зробити зі свого дорослого пташеняти — маленького пташенятка? Здається, лише люди намагаються проробити це зі своїми дітьми.
Що ж ще доводиться шукати самотній жінці? Звичайно ж чоловіка, з яким, як вона думає, вона розквітне. Це перекладання відповідальності за своє щастя з себе на іншу людину загрожує залежністю: жінка стає залежна від партнера або пошуку того, з ким їй стане добре — вона відчуває себе неповноцінно, якщо такої людини поруч немає. Якщо щось іде не так у стосунках, вона звинувачує того, хто колись дарував їй прекрасні почуття, думаючи, що відповідальність за її самотність лише на партнері — вона заперечує або не бачить, що справа зовсім в іншому: вона була знайома з собою минулою, але не з собою нинішньою і те ж саме відбувається в душі її партнера: йому потрібно пізнати себе зсередини, як і їй.
"Людина, якій добре наодинці з собою, захищена від помилок"
Яке становище займає жінка перед чоловіком, коли боїться залишитися сама? Вона змушена благати. У неї одне бажання: щоб з її самотністю розправилися і повернули фарби життя. Чи дивиться вона на потенційного партнера мудрими очима, чи той це чоловік поруч з ними? Ні, її погляд затуманений її болем. Це шлях помилок. Ми обираємо собі не тих друзів, тих партнерів і навіть занадто сильно тиснемо на дітей, щоб ті проявляли до нас більше тепла і приділяли більше часу, тим самим віддаляючи їх.
Людина, якій і так погано, риє під собою яму: "Бо хто має, тому дано буде і примножиться, а хто не має, у того відніметься і те, що має". Такий закон долі, описаний ще в давньому писанні.
Що ж чекає на жінку, якій добре наодинці з собою, яка шукала шлях до пізнання себе, відкривала себе як старого друга і нарешті усвідомила, як знайти в собі щастя? Її погляд буде чистий: він не підштовхне до "поганого" партнера і не змусить водити дружбу з неприємними друзями, боячись втратити їхнє розташування, вона не буде тримати дітей ближче до себе і дасть їм ту свободу, якої вони хотіли, що одного дня змусить їх полюбити її ще більше.
Людина здобуває неймовірну силу, коли стає щасливою з самою собою, коли пізнає ту прекрасну людину, якою вона завжди була і лише в такому випадку вона не потрапляє в пастку залежності: вона не шукає порятунку в інших, раз за разом обпікаючись — вона шукає гідного собі і не боїться самотності — ні зараз, ні в старості — вона починає жити, не боятися.
Джерело: ukr.media
