Ви йдете на прогулянку з маленьким щеням. Воно веселе, досліджує світ, усе нюхає, щось підбирає… І тут — ви бачите, як у його пащі опиняється щось підозріле з землі. Серце стискається — і з рота виривається автоматичне: "Фу!" або "Не можна!"
Різко, гучно, із тремтінням у голосі. Ви просто хочете його захистити. Але, на жаль, такою реакцією ми часто завдаємо щеняті більше шкоди, ніж користі.
Що відчуває собака в цей момент?
Для вас — це просто окрик. Для нього — грім серед ясного неба. Він ще не розуміє слів, але чудово відчуває ваш тон, напруження в тілі, ривок повідка. Він не знає, що «фу» означає «не їж це», він лише бачить: ви розгнівані, небезпечні, і ваша присутність — джерело страху.
Маленький мозок не аналізує, чого саме боятися — в його світі страх закарбовується глибоко. А з ним — і тріщина у довірі до вас.
А ще… "Фу!" нічому не вчить
Команда «Фу!» — це заборона без пояснення. Щеня, може, і випустить з рота ту кістку чи кульку від морозива, але не зрозуміє, чого саме не можна. І вже наступного разу, коли ви не побачите — воно знову щось підбере.
Бо в його світі так і залишиться одне: цікаво → хазяїн злякався → я злякався → але що не так — невідомо.
Тож що ж робити?
Замість того, щоб лякати — направляйте. Навчіть цуценя командам "Залиш!" або "Дай!" — спокійним тоном, з винагородою. Це не магія — це зв'язок.
Уявіть: щеня тягнеться до сміття — ви кажете «Залиш!» і одразу даєте йому смачненьке або улюблену іграшку. Він запам'ятовує: небажане = можна обміняти на щось класне. І от уже він сам починає озиратись на вас: а що я отримаю, якщо зроблю правильно?
Так росте справжнє партнерство
Так виховується не покірна, залякана істота, а впевнений, емоційно стабільний собака, який розуміє правила гри і хоче співпрацювати. Не з примусу, а з любові та довіри.
Так, цей шлях вимагає більше терпіння. Але він точно вартий кожної хвилини. Бо ви отримуєте не просто слухняного пса — а справжнього друга, який не боїться вас, а вірить вам, інформує Ukr.Media.
Що говорити замість “Фу!” — і як діяти правильно?
Замість "Фу!" — кажіть: "Залиш!"
Коли: собака тягнеться до сміття або щось бере в рот.
Як: спокійно, але впевнено. Одразу після команди — показати ласощі або іграшку як альтернативу.
"Дай!"
Коли: вже щось у пащі.
Як: запропонуйте обмін — смачненьке за предмет. Коли собака відпускає — хвалимо, даємо частування.
"До мене!" + нове завдання
Коли: треба перервати небажану поведінку (копає яму, гавкає тощо).
Як: дайте команду і перемкніть увагу на щось інше — коротка гра, нова команда, рух.
Завжди майте при собі:
- Ласощі (маленькі, м'які, ароматні)
- Улюблену іграшку
- Спокійний голос — головна зброя!
Пам'ятайте: Собака не народжується з інструкцією — він вчиться. Покарання ≠ навчання.
Чим зрозуміліше ви поясните, що робити замість — тим швидше щеня зрозуміє.
Джерело: ukr.media
