На Буковині розгорівся судовий спір щодо права на отримання одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю військовослужбовця. Мати полеглого захисника намагається через суд довести, що батько, який тривалий час не брав участі у вихованні та утриманні дитини, не має права на державні виплати.
Як повідомляє «Судово-юридична газета», мати загиблого військового стверджує, що шлюб з відповідачем вона уклала у 1991 році, невдовзі народився син. Однак у липні 1999 року чоловік залишив сім’ю та переїхав до Чернівецької області. З того часу, за її словами, він не надавав матеріальної допомоги, не брав участі у вихованні дитини та не підтримував із нею спілкування.
У 2002 році місцевий суд Кіровоградського району Кіровоградської області вже розглядав питання щодо утримання дитини. Суд встановив, що хлопчик перебуває на утриманні матері, а батько добровільно грошей не надає. Тоді з нього стягнули аліменти у розмірі ¼ частини заробітку.
Офіційно шлюб було розірвано у 2007 році. У рішенні суд також зафіксував факт, що подружжя не проживало разом із 1999 року. На підтвердження своєї позиції мати надала довідки з навчальних закладів, де навчався син. Документ із Соколівського ліцею свідчить, що з 1998 по 2007 рік вихованням дитини займалася лише мати. Аналогічні відомості надав і професійний ліцей, у якому хлопець навчався у 2007–2010 роках: мати постійно контактувала з педагогами, тоді як батько у закладі не з’явився жодного разу.
Згодом син виріс, став на захист України та загинув під час виконання завдань. Після його загибелі батько звернувся до уповноваженого органу, аби отримати свою частку одноразової грошової допомоги.
У квітні 2026 року мати звернулася до суду, аби встановити факт ухилення батька від виконання своїх обов’язків та усунути його від виплат. Відповідно до ч. 2 статті 16-4 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», передбачається відмова, припинення або призупинення виплати допомоги особі, щодо якої судовим рішенням доведено факт ухилення від утримання загиблого за його життя.
Проте Кельменецький районний суд Чернівецької області залишив позов без руху, а 29 червня 2026 року повернув його позивачці. Суд першої інстанції вважав вимогу майновим спором, оскільки вона впливає на право отримання грошей, і вимагав вказати ціну позову, надати розрахунок спірної суми та сплатити відповідний судовий збір.
Мати не погодилася з цим і подала апеляцію, наголосивши, що вона не просить стягнути кошти на свою користь чи перерозподілити їх, а лише прагне встановити юридичний факт.
Розглядаючи справу № 717/1021/26, Чернівецький апеляційний суд визнав вимоги районного суду помилковими та скасував ухвалу про повернення позову. Суд окремо пояснив: рішення про усунення особи від права на допомогу не є рішенням про стягнення 15 млн грн чи будь-якої іншої суми. Воно лише створює юридичну передумову для уповноваженого органу, який і ухвалює остаточне рішення щодо виплати.
Крім того, апеляційний суд врахував позицію Верховного Суду від 27 травня 2026 року у справі № 584/661/24. У подібній справі суд вищої інстанції чітко вказав, що встановлення факту ухилення є немайновою вимогою. З огляду на це, ставка судового збору мала розраховуватися як для вимоги немайнового характеру.
Що вирішив суд
У результаті апеляційний суд направляє справу до Кельменецького районного суду для продовження розгляду. Суд апеляційної інстанції не оцінював, чи дійсно батько ухилявся від виховання, а лише усунув процесуальні перешкоди.
Тепер суд першої інстанції має розглянути справу по суті та вирішити, чи є підстави позбавити батька права на допомогу.
Боротьба матері за справедливість триває.
Матері загиблого захисника відмовили у виплаті: що вирішив суд
Нагадаємо, у Дніпрі виник юридичний спір між військовою частиною та матір’ю загиблого захисника, якій комісія відмовила у призначенні одноразової грошової допомоги за полеглого сина. Своє рішення військові обґрунтували тим, що у 2006 році жінку позбавили батьківських прав через ухилення від виконання своїх обов’язків.
Жінка не погодилася з відмовою та надала документ про те, що ще 2016 року її офіційно поновили в батьківських правах. Суд став на бік матері, зазначивши, що після поновлення прав вона мала повний юридичний статус матері на момент загибелі сина.
Оскільки військова частина не надала доказів ухилення жінки від обов’язків після 2016 року, суд визнав відмову протиправною, адже обов’язок доводити її правомірність покладається саме на суб’єкт владних повноважень.
У результаті суд частково задовольнив позов: скасував рішення про відмову та зобов’язав комісію військової частини повторно розглянути заяву матері з урахуванням висновків суду. Водночас вимогу зобов’язати одразу виплатити кошти суд не задовольнив, залишивши остаточне рішення за комісією. Справа залишається незавершеною, оскільки військова частина вже подала апеляційну скаргу.