Що таке емоційний інтелект
«Якщо людині не хамлять, у неї немає проблем і всі її люблять, швидше за все, її просто немає серед живих».
Стиканння з негативними висловлюваннями та переживання труднощів — це невід’ємна частина життя кожної людини, від митців до звичайних працівників. Тож як протистояти цій загальнолюдській реальності?
«Сила емоційного інтелекту людини визначається величиною проблеми, здатної дратувати».
Одне діло — переживати втрату улюбленого кота чи собаки (це наш свідомий вибір), а зовсім інше — емоційно виснажуватися через необережно кинуту фразу чи побутове хамство, не бачачи в цьому жодного сенсу.
«Люди — емоційні істоти з величезною нервовою системою від кінчиків п’ят до маківки, тісно пов’язаною з мозком».
Ми керуємося почуттями, але водночас здатні ними керувати. Ця здатність контролювати емоції зветься емоційним інтелектом.
Емоційний інтелект — це вміння активно виявляти позитивні емоції та якості, одночасно контролюючи негативні та не дозволяючи їм впливати на себе. Іншими словами, емоційний інтелект функціонує як фільтр: пропускає все хороше і зупиняє все погане.
Якщо ж цей фільтр недорозвинений, і людина надто близько сприймає кожну проблему, масштаб її особистості звужується.
«Емоційно вразливу людину здатне дратувати що завгодно».
Ключовим моментом є саме фільтрація негативу, а не його прийняття.
«Сильна особистість ніколи не бере на себе тягар чужих висловлювань».
Сила знецінення
У чому полягає суть будь-якого негативного висловлювання? Це не спроба донести правду. Це бажання завдати болю!
«У таких психологічних війнушках люди дістають найгидкіше, що є в їхніх засіках, і спрямовують на опонента».
Як протистояти негативу, не забруднивши себе? Не вступати в суперечку.
Відповідати “Так” на будь-яке негативне твердження зі спокійним виразом обличчя. Сила такого незворушного “Так” здатна розчинити будь-який психологічний тиск, адже ви просто позбавляєте співрозмовника можливості вас зачепити. Ви не захищаєтеся, намагаючись довести протилежне, а просто знецінюєте будь-яку випаду, позбавляючи опонента мети.
«Психологічну силу здобуває той, хто не виправдовується ні перед ким».
Важливість самооцінки та припинення оцінювання інших
Існує кілька видів самооцінки: здорова, що походить зсередини людини (від слів “сам” і “оцінюю”), та спотворена, коли людина залежить від зовнішньої оцінки.
Проблема другого типу полягає в тому, що доки людина отримує похвалу від батьків, вчителів, друзів та родичів — усе гаразд, здається, проблем немає. Вона сприймає всю похвалу особисто, це підносить і тішить її, людина до цього звикає.
Але варто почути щось негативне на свою адресу, як одразу ж охоплює холодний піт, прискорене серцебиття і навіть злість — увесь спектр природних емоційних реакцій.
«Перш ніж приписувати собі знижену самооцінку, переконайтеся, що ви не оточені ідіотами».
Люди навколо надмірно впливають на самооцінку, що абсолютно неправильно. Адже здорова самооцінка — це оцінка самого себе, а думка оточення — це оціночне судження, часто поверхневе і таке, що переслідує не найдобріші наміри: принизити чийсь результат, виставити себе у вигіднішому світлі, образити.
«Якби всі люди оцінювали тільки себе, а не займалися оцінкою інших, хамство вимерло б як явище».
Поділитися
⚡ Пульс читачів
Чи справді можна навчитися ігнорувати образи, чи емоції завжди сильніші?
Вже проголосували 1 людина. Долучайтесь до обговорення.
🛡️ Маю сталевий фільтр 💔 Важко стримати біль ⚖️ Шукаю золоту середину
☝️ Спочатку оберіть свою позицію
✏️ Написати коментар
📊 Карта думок
🛡️ Маю сталевий фільтр 0% 💔 Важко стримати біль 100% ⚖️ Шукаю золоту середину 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!
Джерело: ukr.media