Зростання рівня психоемоційних розладів у сучасному світі зумовлене різними чинниками: економічними проблемами, військовою агресією, інформаційним перенасиченням, хронічною втомою, екологічною ситуацією та погіршенням якості життя. Тому зрозумілий підвищений інтерес до заспокійливих засобів.
Седативні засоби — це препарати, які знижують збудливість центральної нервової системи (ЦНС) та її реактивність до стимулів. Вони забезпечують комплексний вплив на етіологічні чинники, патогенез та прояви захворювання (Гладишева С.А. та ін., 2021). Показаннями до застосування заспокійливих препаратів є неврози з підвищеною збудливістю, проблеми зі сном, гіпертиреоз, клімактеричні розлади, підвищена судомна готовність та гіперактивність у дітей. Механізм дії седативних ліків полягає в їхньому гальмівному впливі на кору головного мозку без суттєвих змін у функціонуванні ЦНС.
Що обрати?
На фармацевтичному ринку існує значна кількість седативних лікарських засобів, які можна рекомендувати без призначення лікаря. Серед них представлені як препарати синтетичного, так і природного походження (таблиця).
Таблиця. Класифікація седативних засобів
| Класифікація седативних засобів | ||
| Рослинного походження | Синтетичні (неорганічні) | Комплексні |
| а) Монопрепарати: звіробій, валеріана, глід, собача кропива, м’ята, меліса, пасифлора, хміль, півонія, лаванда, шафран, липа, материнка, шавлія, ромашка, розмарин | Натрію бромід, калію бромід, гліцисед, мебікар | Поєднання синтетичних та натуральних компонентів: корвалол, корвалдин, валокордин, валокормід |
| б) Комбіновані: заспокійливі трав’яні збори, лікарські засоби та дієтичні добавки на основі комбінацій з лікарської сировини | ||
Природний захист нервової системи
Седативні засоби рослинного походження, як моноекстракти рослин, так і їх комбінації, широко застосовуються в медицині завдяки простоті застосування та доступності. Ці фітопрепарати відпускаються без рецепта, добре переносяться, не викликають серйозних побічних реакцій, звикання чи допінгового ефекту, що є важливим у спортивній медицині. Однак слід пам’ятати, що седативні рослинні препарати ефективні лише при невисокому рівні стресу (Кухтенко О.С. та ін., 2014).
Лікарські рослини, що застосовуються для седації
Активні компоненти валеріани виявляють седативний ефект у дорослих при безсонні та знижують гіперактивність у дітей (Shinjyo N. et al., 2020). При легких тривожних станах їх дія подібна до дії діазепаму (Miyasaka L.S. et al., 2006).
Ефективність екстракту звіробою порівнянна або навіть дещо вища, ніж у селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) та трициклічних антидепресантів. Також виявлено, що лікування звіробоєм зменшує вираженість постменопаузальної депресії (Canenguez Benitez J.S. et al., 2022). При застосуванні препаратів на основі звіробою можливий розвиток фотосенсибілізації, тому під час лікування слід уникати сонячних ванн та солярію.
Пасифлора за ефективністю подібна до бензодіазепінів (Miyasaka L.S. et al., 2007). У доклінічних експериментах ця рослина продемонструвала широкий спектр фармакологічної активності, включаючи анксіолітичну і седативну (Miroddi M. et al., 2013). Препарати з пасифлорою застосовують для усунення напруженості, неспокою, дратівливості та при безсонні (Krenn L., 2002).
Материнка містить карвакрол — сполуку, яка сприяє збільшенню рівня дофаміну та серотоніну, що призводить до зменшення симптомів тривоги та депресії (Zotti M. et al., 2013).
Дослідження підтверджують позитивний ефект від прийому препаратів із шафраном для лікування депресії легкого та середнього ступеня тяжкості (Lopresti A.L. et al., 2014).
Заспокійливу дію при тривожних розладах легкого та помірного ступеня інтенсивності виявляють також препарати на основі глоду (Martinelli F. et al., 2021), собачої кропиви (Fierascu R.C. et al., 2019), меліси (Ghazizadeh J. et al., 2020) та лаванди (Firoozeei T.S. et al., 2021). Лаванда також зменшує прояви стресу, особливо серед молоді (Ghavami T. et al., 2022). Порівняльне контрольоване дослідження ефірних олій лаванди та меліси свідчить, що меліса ефективніша для зниження дратівливості у пацієнтів без деменції, а лаванда — при деменції (Watson K. et al., 2019).
Ефірні олії з м’яти допомагають покращити настрій та стресостійкість, поліпшують сон, фізичну та когнітивну продуктивність (Schulz J., 2016).
Хміль може використовуватися для полегшення симптомів стресу та прискорення засинання (Carbone K. et al., 2022).
Липа чинить пригнічувальну дію на ЦНС, виступаючи як анксіолітик і заспокійливий засіб (Aguirre-Hernández E. et al., 2007).
Трава шавлії допомагає при нервовому збудженні та запамороченні. Її активні компоненти виявляють спазмолітичну (Khan N.T., 2020), анксіолітичну та антидепресивну дію (Lopresti A.L., 2017).
Рослинний екстракт півонії є ефективним протисудомним і протитривожним засобом (Zahra N. et al., 2023).
Активні діючі речовини розмарину можуть чинити помірний анксіолітичний ефект та позитивно впливати на пам’ять (Ghasemzadeh R.M. et al., 2020).
Ромашка містить α-бісаболол, який чинить седативну дію (Hanbin Wu et al., 2022).
Допомога при стресі синтетичними препаратами
На фармацевтичному ринку представлені також синтетичні седативні лікарські засоби, які відпускаються без рецепта лікаря.
Броміди переважно діють на кору великих півкуль, сприяючи відновленню рівноваги між процесами збудження та гальмування при порушенні їх співвідношення.
Гліцин позитивно впливає на синтез серотоніну, гормону гарного настрою (Myhre J., Sifris D., 2022).
При прийомі фабомотизолу відзначається поліпшення якості сну, когнітивних функцій, зменшення вираженості легких депресивних проявів та частоти панічних атак (Bykov Y., 2018).
Адаптогенний ефект мебікару проявляється у зниженні емоційної напруги та усуненні ступороподібного стану, спричиненого стресом і болем (Kozlovskaia M.M. et al., 1981).
Комбінації лікарських засобів для заспокоєння
Заспокійлива дія комбінованих препаратів, таких як корвалол, барбовал і сонобарбовал, зумовлена їх складовими: етиловий ефір α-бромізовалеріанової кислоти чинить рефлекторну заспокійливу та спазмолітичну дію, а фенобарбітал пригнічує активуючий вплив центрів головного мозку. Сонобарбовал, крім заспокійливого ефекту, полегшує засинання завдяки наявності в складі доксиламіну.
Специфічна дія валокорміду зумовлена валеріановою кислотою, що заспокійливо діє на ЦНС, та натрію бромідом, який посилює процеси гальмування в головному мозку.
На замітку
Рекомендуючи відвідувачам аптеки седативні засоби, фармацевту слід пам’ятати про препарати, які, крім основного призначення, можуть мати опосередкований заспокійливий ефект на організм.
Зокрема, доксиламіну сукцинат — це антигістамінний препарат із вираженими седативними властивостями, тому його позиціонують як снодійний засіб (Brott N.R. et al., 2023).
Під впливом гормону мелатоніну в середньому мозку та гіпоталамусі підвищується вміст гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) та серотоніну, що нормалізує сон і зменшує прояви стресу (Tarocco A. et al., 2019).
Препарати, що містять магній, сприяють засинанню та заспокоєнню, оскільки магній бере участь у синтезі ГАМК (Cuciureanu M. et al., 2011).
Заспокійливі ліки для дітей
За даними Центру громадського здоров’я МОЗ, актуальною залишається проблема дитячого стресу, оскільки більшість дітей зазнають посиленого психічного навантаження. Препаратами вибору для цієї категорії пацієнтів є заспокійливі засоби на рослинній основі (Trompetter I. et al., 2013), вітамінно-мінеральні добавки на основі магнію (Марушко Ю.В. та ін., 2016) та лікарські засоби з гліцином (Лісовський Є.В. та ін., 2008). Слід зазначити, що до досягнення 3-річного віку дітям не рекомендовані спиртовмісні фітонастойки, а препарати на основі звіробою призначають лише дітям старше 6 років.
Коли слід бити на сполох?
Відвідувача аптеки слід негайно направити до лікаря при виникненні загрозливих симптомів у відповідь на стрес:
- біль у грудях, що іррадіює в ліву половину тіла і триває понад 20 хв;
- ускладнене дихання, нерівномірне чи прискорене серцебиття, високий артеріальний тиск;
- значне (вище 38 °С) підвищення температури тіла;
- сильний головний біль із раптовим розвитком неврологічних симптомів або порушенням свідомості;
- панічні настрої, страхи, фобії, депресія;
- тривожність, що виникла натщесерце або після фізичного навантаження;
- діарея з домішками крові;
- період вагітності.
При виражених тривожних розладах лікар може призначити бензодіазепіни, барбітурати, антидепресанти та споріднені з ними снодійні (золпідем, зопіклон, залеплон та агоністи мелатонінових рецепторів). Зокрема, для лікування тривожних розладів та депресій акцентується увага на застосуванні СІЗЗС — антидепресантів третього покоління. Для усунення тривоги, страху, фобій та панічних розладів коротким курсом призначають бензодіазепіни (O’Malley G.F., 2022).
Емоційний стрес порушує вегетативно-ендокринну регуляцію, спричиняючи інсомнію, неврози та психосоматичні захворювання. Важливо цьому протидіяти, знижуючи вплив стресу на організм. Сучасні седативні лікарські засоби можуть допомогти в цьому.