Дві нові історії про синдром HSAM вказують на спогади, які часто повертаються самі по собі
Синдром високорозвиненої автобіографічної пам’яті (HSAM) – це рідкісна здатність, яка дозволяє людині пам’ятати майже всі життєві події з підліткового віку. Це явище спантеличує дослідників вже два десятиліття. Хоча нові випадки продовжують з’являтися, вчені намагаються зрозуміти, що відрізняє людей з HSAM від інших. Як правило, люди з HSAM демонструють середні результати у стандартних нейропсихологічних тестах та лабораторних завданнях на пам’ять.
Водночас, два нові звіти про окремі випадки можуть запропонувати ключ до розгадки 20-річної таємниці HSAM. Стандартні тести пам’яті не пояснювали цю надзвичайну здатність до автобіографічного пригадування.
У першому випадку повідомляється про 16-річну дівчину з HSAM. Коли їй давали дату, вона миттєво називала день тижня і починала пригадувати події того дня. Вона могла описати, чи був це навчальний день, чи вона мала тест, що вона та інші одягали, що їла, і що відбувалося в її регіоні. Як і в попередніх звітах про людей з HSAM, вона не виділялася в стандартних нейропсихологічних тестах або лабораторних завданнях.
Однак, автори дослідження вирішили вивчити дещо, чого раніше не робили: мимовільну автобіографічну пам’ять.
Більшість досліджень пам’яті, включаючи попередні дослідження HSAM, зосереджені на добровільному пригадуванні, коли ми свідомо намагаємося пригадати факт, знання або минулий досвід. Однак, попередні звіти про HSAM містили описи, які свідчили про те, що виняткова пам’ять учасників не була навмисною, а радше відбувалася автоматично.
Це наштовхнуло дослідників на думку, чи відрізняються люди з HSAM не у добровільній пам’яті, а в мимовільній автобіографічній пам’яті, коли особисті спогади раптом самі собою спливають у свідомості (наприклад, коли під час написання робочого листа раптом виникає спогад про минулу відпустку). Це нормальна частина людського досвіду, але дослідники припускали, що люди з HSAM можуть переживати це частіше, ніж середньостатистична людина.
Тож, було проведено опитування під назвою “Інвентаризація мимовільної автобіографічної пам’яті” (IAMI). Результати показали, що учасниця з HSAM набрала значно вищий бал, ніж середній, що вказує на надзвичайно високу частоту мимовільних автобіографічних спогадів. Автори висунули гіпотезу, що коли минулі події неодноразово входять у свідомість, вони можуть проходити своєрідне незаплановане розумове повторення, зміцнюючи ці спогади з часом. Це повторення може сприяти консолідації пам’яті – процесу, за якого спогади стають стабільнішими.
Незабаром після появи цього звіту, європейська дослідницька група опублікувала дослідження ще одного 16-річного хлопця з HSAM. Вони використали як анкету IAMI, так і розроблений лабораторний тест для фіксації мимовільних автобіографічних спогадів. Під час тестування учасник спостерігав за монотонними візерунками на екрані та періодично відповідав, про що він думав, включаючи мрії чи мимовільні автобіографічні спогади. За обома показниками учасник демонстрував вищу за середню частоту мимовільних спогадів.
Разом ці два нові звіти про випадки надають важливу підказку щодо того, що може лежати в основі HSAM. Протягом 20 років дослідники переважно вивчали, чи краще люди з HSAM навмисно пригадують спогади. Ці два випадки пропонують іншу можливість: можливо, ключова різниця полягає в тому, як часто спогади повертаються самі по собі.
Звісно, два випадки не можуть остаточно визначити, чи характеризує ця закономірність усіх людей з HSAM, або чи є часті мимовільні спогади причиною цієї здатності, її наслідком, чи просто пов’язані з нею. Але ці збіги вказують на перспективне запитання для майбутніх досліджень. Якщо ця закономірність виявиться у більшої кількості людей з HSAM, таємниця може виявитися не стільки про надзвичайну здатність шукати спогади в пам’яті, скільки про минуле, яке неодноразово повертається само по собі.
Information compiled from materials : www.psychologytoday.com