Мої сподівання та пошук цінності

Нещодавно я знову перечитав два найкращі романи Чарльза Діккенса: “Великі сподівання” та “Бідний дім”. Обидва твори блискуче викривають гонитву за хибними цінностями або пошук бажаного не там, де слід. У “Великих сподіваннях” Піп, головний герой, вважає, що багата одиначка міс Хевішем, розчарована в коханні, зробила його спадкоємцем величезних статків. У “Бідному домі” Річард, підопічний Джандайса, розоряє себе, свою дружину Аду та зрештою гине, намагаючись виграти нескінченну та марну судову справу.

Піп дізнається, що гроші, які, як він думав, походили від міс Хевішем, насправді належали втікачеві-в’язню, якому він допоміг у юності. Річард же опиняється в боргах і гине через свої марні спроби виграти справу. У своїй безплідній гонитві за становищем “шляхетного джентльмена” Піп відштовхує від себе людей, які щиро його люблять – Джо Гарджері та Бідді. Річард, своєю чергою, ігнорує доброго містера Джандайса, який його підтримує і бажає йому лише найкращого.

Читаючи ці мудрі та чудові книги, я замислився: чи не є мої власні прагнення та амбіції, мої зусилля у літературному світі, також марними й безкінечними, що не принесуть гідної нагороди? Чи не нехтував я своєю сім’єю та давніми друзями, ганяючись за славою та багатством? Чи не було важливішим донести свої слова до широкої аудиторії, опублікувати чергову книгу чи навіть оповідання, коли хтось близький відчайдушно потребував моєї допомоги?

Необхідність гідної праці

Звісно, нам потрібно забезпечити собі незалежність, знайти справу та гідні заняття, які підтримуватимуть нас протягом життя. Але ми повинні зважувати ціну наших амбіцій та зусиль. Діккенс, наприклад, описує кількох жінок, зокрема місіс Джеллібі у “Бідному домі”, які занурені в допомогу людям десь у далекій Нігерії. Водночас удома вони змушують своїх дочок працювати секретарками, а самі не надто переймаються тим, що менші діти падають зі сходів чи голодують.

Коли ми розглядаємо власне життя та кар’єрні цілі, то бачимо, що дехто керується жадібністю, прагненням до грошей та слави, або бажанням перевершити суперника. Але ми можемо прагнути жити змістовним життям, допомагати тим, хто поруч, хто цього потребує, і, перш за все, піклуватися про найближчих і найдорожчих – людей, які люблять нас і яких любимо ми.