Виявлення прагнень лімеренції: нерозділена одержимість та фіксація
Понад 30 років я мала справу зі сталкерами, тому добре знайома з типовою еволюцією проблемної поведінки злочинців. Деяких сталкерів мотивують конфлікти на роботі чи суперечки з сусідами, інших – пристрасть, жага чи нерозділене кохання. У всіх випадках найкращим планом є не передбачення, а запобігання. Перший крок – розпізнати тривожні сигнали.
Приховані одержимості
Паула Бредбері та її колеги (2025) дослідили лімеренцію як можливий попередник сталкінгу у своїй статті «Limerence, Hidden Obsession, Fixation, and Rumination» («Лімеренція, прихована одержимість, фіксація та румінація»). Вони визначають лімеренцію як «одержиму прив’язаність» до іншої особи, що супроводжується надмірним прагненням її уваги. Зазначається, що цей стан нерозділених та інтенсивних емоцій включає фіксацію та одержимість – поведінку, схожу на сталкінг. Дослідники визнають, що поведінка, спричинена лімеренцією, може перейти в шкідливі зовнішні дії, які розвиваються в сталкінг.
Бредбері та її колеги відзначають, що лімеренція суттєво відрізняється від закоханості чи захоплення, оскільки в цих станах сильні почуття зазвичай виникають і зникають. Лімеренція ж характеризується тривалим (можливо, роками) інтенсивним прагненням, яке може перерости в залежність і, зрештою, в нав’язливі роздуми (румінацію), зумовлені сумішшю сумнівів і надії. Насправді, вони зауважують, що вищий рівень невизначеності щодо взаємності почуттів посилює ступінь лімеренції та румінації, а також бажання взаємності.
За відсутності взаємності, як визнають дослідники, людина, яка переживає лімеренцію, може бути поглинута своєю одержимістю і вдаватися до уявної взаємності, щоб задовольнити свої емоційні потреби. Вони зазначають, що лімеренція не тільки може перерости в сталкінг, але й руйнівна для самої людини, яка страждає від нав’язливих думок, виявляючи симптоми депресії, тривоги, посттравматичного стресового розладу, схильності до самопошкодження та порушення наявних стосунків.
Онлайн-одержимість: легкість доступу
Люди, які переживають лімеренцію, можуть спостерігати за об’єктом своєї одержимості, не виходячи з власного дому. Такий пасивний моніторинг залишається непоміченим. Як зазначають Бредбері та її колеги, через односторонній характер одержимості багато таких індивідів тривалий час «дуже таємно» підживлюють свою пристрасть.
У спробі визначити фактори, що посилюють або пригнічують прогресування одержимої поведінки, що випливає з лімеренції, поза межами румінації, Бредбері та її колеги виділяють «прискорювачі» або сприяючі фактори. До них належать: поширене використання соціальних мереж та цифрових пристроїв, а також проблеми, пов’язані з саморегуляцією та прив’язаністю. Вони визнають, що інтернет дозволяє людям, які переживають лімеренцію, розвивати парасоціальні зв’язки, підтримувати неадаптивні фантазії та будувати власну оповідь без будь-якого контакту з об’єктом своєї одержимості. Насправді, вони зазначають, що спостереження за іншими в інтернеті без їхньої згоди чи відома стало нормою, що складає бізнес-модель популярних соціальних мереж – від TikTok та Instagram до Facebook, і навіть професійних мереж, таких як LinkedIn.
Сприяння запобіганню
Мета полягає в тому, щоб виявити неадаптивні почуття до того, як вони переростуть у поведінку сталкінгу. Бредбері та її колеги вважають, що це можливо, якщо уважно стежити за поведінкою людей, які шукають допомоги у зв’язку з нав’язливими, інвазивними думками. Відзначаючи сильні кореляції між лімеренцією та шляхами до сталкінгу, вони стверджують, що ті самі фіксовані, нерозділені, одержимі та невизначені аспекти сталкінгу відображаються в природі лімеренції – хоча за лімеренції ці риси ще не переросли в дії, що викликають страх у об’єкта одержимості.
Бредбері та її колеги визнають, що хоча лімеренція може бути фактором ризику в деяких випадках, вона не завжди є попередником сталкінгу. Вони наголошують на важливості виявлення психологічних рис, які пригнічують сталкерську поведінку та сприяють позитивній саморегуляції, впливаючи на мотивацію, а також на здатність контролювати дії та поведінку. Коли лімеренція виступає як попередник сталкінгу, Бредбері та її колеги зазначають, що пасивні дії або поведінка можуть надати можливість для проактивного втручання. А для будь-кого, хто перебуває в полоні такого типу одержимого, інвазивного, мимовільного емоційного стану і мовчки страждає, існує професійна допомога.
Оригінал статті: www.psychologytoday.com