Чи знаєте ви, чому одні компанії процвітають, а інші зазнають невдач? Стратегія може бути досконалою, співробітники – талановитими, а зусилля – значними. Але попри це, прогресу ніби й немає.
У попередній статті ми розглядали, чому навчання не завжди призводить до зміни поведінки. Річ у тім, що одного лише усвідомлення рідко буває достатньо для зміни дій. Така ж проблема існує й на рівні організації. Навіть після того, як ідеї засвоєні, попереду ще багато роботи. Чому ж досвідчені люди та компанії все одно мають труднощі з перетворенням розуміння на реальні результати?
Знати, що робити, — це не те саме, що робити
Як ми вже бачили, проблема не завжди в тому, щоб знати, що робити, а в тому, як це застосувати. Доступ до інформації, особливо у сфері бізнесу, нині надзвичайно широкий, враховуючи щорічний обсяг публікацій. Штучний інтелект лише прискорив цей процес.
Більшість із нас може миттєво отримати доступ до стратегій, ідей, методик та аналізу користувачів. Знання вже не дають тієї конкурентної переваги, яку вони мали колись. Перевага дедалі більше залежить від тих, хто послідовно застосовує отримані знання достатньо довго, щоб побачити реальні зміни.
Роб Ніклін, співавтор книги “The Growth Code” (“Код зростання”), пояснює:
«Розуміти щось — це не те саме, що ставати цим. Ви маєте інформацію, але це не те саме, що поведінка, необхідна для того, щоб ця інформація закріпилася. Дія — це зусилля, а результати — це докази.
Надто багато людей просто роблять щось, а потім здаються, перш ніж з’являться перші докази. Потрібно залишатися в системі достатньо довго. Продовжуйте працювати, накопичуйте прихований потенціал, і з часом з’являться докази».
У книзі “The Growth Code” Ніклін та його співавторка Леслі Еверетт представляють “Криву доказів” (The Evidence Curve), яка описує розрив між докладеними зусиллями та достатньою кількістю спостережуваних доказів для закріплення поведінки. Крива ілюструє труднощі, з якими стикаються люди, коли вони відмовляються від нових підходів, бо докладені зусилля є очевидними, а результати — ні.
Джерело: (©) The Growth Code™ Used with permission
Це не просто питання наполегливості. Це здатність комфортно почуватися, продовжуючи дію, перш ніж достатньо доказів підтвердять її ефективність. Минулого місяця ми досліджували, як ми починаємо чинити опір новим ідеям, коли вони суперечать нашому усталеному уявленню про себе. Навіть після того, як ми вирішуємо спробувати щось нове, настає вразливий період, коли стара поведінка все ще здається природнішою, а нова ще не дала достатньо доказів, щоб виправдати себе.
Саме тоді багато людей здаються, повертаються до звичних способів дій і пригнічують свій потенціал.
“Читайте” ситуацію та адаптуйтеся
Щойно ми починаємо не лише засвоювати інформацію, а й застосовувати її, виникає інша проблема. Ми не можемо просто сліпо застосовувати свої нові ідеї; нам потрібно “читати” ситуацію.
Кмітливі люди, озброєні найкращими знаннями, все ще можуть мати труднощі з правильним застосуванням своїх ідей. Складні сценарії часто вимагають різних відповідей, але люди можуть легко покладатися на звичні сильні сторони. Наприклад, високоаналітична людина може продовжувати шукати більше даних, коли ситуація вимагає більшої емпатії.
Або ж ми можемо просто шукати те, що спрацювало раніше, і намагатися це відтворити. Експертиза може стати слабкістю, якщо вона просто спонукає нас повторювати вчорашню успішну відповідь у сьогоднішньому зміненому контексті.
Інша модель, яку представляють Ніклін та Еверетт, — це “Інтелектуальні гойдалки” (The Intelligence Seesaw).
Джерело: (©) The Growth Code™ Used with permission
Модель ілюструє різні типи інтелекту, які кожен може застосувати в ситуації, зокрема:
- IQ: інтелектуальний/аналітичний інтелект
- EQ: емоційний інтелект
- SQ: соціальний інтелект
- CQ: культурний інтелект
- AQ: адаптивність
Ніклін наголосив на важливості CQ та AQ у цій моделі, зазначивши, що культурний інтелект допомагає нам “читати” ситуацію, а адаптивність дає змогу відповідно реагувати:
«В основі “Інтелектуальних гойдалок” лежить CQ, культурний інтелект, оскільки він стає фундаментальним. AQ, адаптивність, — це те, що змінює баланс у режимі реального часу.
Ви можете мати IQ, EQ і SQ, але те, що рухає гойдалки, — це ваша здатність адаптуватися, розуміти, що відбувається, і розпізнавати, в якому інтелекті ви наразі надлишково чи недостатньо себе проявляєте. IQ та EQ описують можливості, але AQ визначає, чи залишаться ці можливості корисними, коли контекст зміниться».
Original article : www.psychologytoday.com