Фокус на емоційній дизарегуляції може призвести до більш ефективного лікування.
Дослідження свідчать, що емоційна дизарегуляція є основною причиною СДУГ. Це пояснює симптоми розладів уваги та виконавчих функцій, які зазвичай пов’язані з цим станом. Це також допомагає зрозуміти, чому СДУГ часто супроводжується іншими психічними розладами. Робота з емоційною дизарегуляцією допомагає визначити, які методи лікування можуть бути найбільш ефективними.
Інформації про СДУГ (Синдром дефіциту уваги та гіперактивності) існує багато. Соціальні мережі переповнені “експертами”, які розповідають про цей розлад та способи впоратися з ним. Однак, попри десятиліття наукових досліджень, ті, хто регулярно діагностує та лікує СДУГ, можуть поділитися інформацією, яку ви, можливо, ще не чули. СДУГ — це не лише дефіцит уваги, і, можливо, навіть не в першу чергу про увагу.
Авейс Афтаб у своїй статті “A.D.H.D. Is Not Necessarily About Attention” (“СДУГ не обов’язково стосується уваги”), опублікованій у The New York Times, зазначає, що наявні докази підтверджують клінічний підхід, якого я дотримуюся роками. Нам потрібне розширене розуміння та підхід до першопричини СДУГ — емоційної дизарегуляції.
Емоційна дизарегуляція означає труднощі з керуванням сильними емоціями таким чином, щоб це відповідало ситуації. Це розширює наше розуміння СДУГ і пояснює проблеми з увагою та концентрацією, які часто спостерігаються. Емоційна регуляція відіграє ключову роль у виконавчих функціях. Це означає, що коли людина не може регулювати рухи тіла, керувати своїми емоціями або організовувати думки, їй надзвичайно важко зосередитися або підтримувати увагу протягом певного часу.
Визначення емоційної дизарегуляції як основного питання також допомагає зрозуміти, чому так багато станів співіснують із СДУГ. Емоційна дизарегуляція відповідальна за посилення тривожності, проблеми з гнівом та нестабільність настрою. Під час обговорення діагностики та лікування СДУГ з клієнтами, я пояснюю, що ми не лише визначаємо СДУГ як проблему, що впливає на їхнє функціонування, але й намагаємося запобігти виникненню психічних розладів, які можуть вплинути на їхню поведінку, стосунки та здатність виконувати багато повсякденних дій.
Лікування емоційної дизарегуляції залишається предметом дискусій. Багато психіатрів і психологів вважають медикаментозне лікування важливою складовою ефективної терапії. У статті Афтаба цитуються дослідження, які показують, що діти віком до 12 років, які отримують медикаментозне лікування, демонструють покращення уваги та емоційної регуляції, а раннє застосування ліків сприяє розвитку лобових часток мозку.
Найкращі результати, схоже, досягаються, коли терапія, спрямована на навчання стратегій подолання, поєднується з медикаментами, і люди вивчають та практикують ці стратегії, поки ліки діють в їхньому організмі. Я можу підтвердити, що діти, які проходять амбулаторну терапію, де я навчаю їх “навичкам подолання” для саморегуляції, часто не можуть ефективно застосовувати ці навички в реальному житті, оскільки або не пам’ятають їх, або їхні емоції загострюються занадто швидко. Навіть дорослі, яким діагностували СДУГ пізніше в житті, мають труднощі з регулярним використанням стратегій для запобігання вираженню інтенсивних емоцій, таких як гнів, без підтримки медикаментів. Однак, хоча діти отримують користь від медикаментів у структурованому шкільному середовищі, дорослі клієнти, яким діагностували СДУГ у дитинстві, часто зазначають, що не відчувають потреби в медикаментах після закінчення школи.
Окрім медикаментозного лікування та розвитку стратегій подолання для управління інтенсивними емоціями, наступним найкращим втручанням є коучинг виконавчих функцій. Виконавчі функції включають емоційну регуляцію, а також увагу, робочу пам’ять, організацію, ініціювання складних або нудних завдань та підтримку фокусу до завершення завдання. Коучам потрібна спеціальна підготовка для роботи з особами з СДУГ, оскільки стратегії, розроблені для нейротипічних людей, часто важко засвоїти, і коуч повинен знати, як змінювати підхід, коли щось не працює. Коучинг виконавчих функцій часто є таким же ефективним або навіть ефективнішим, ніж терапія для осіб з СДУГ, якщо немає супутніх психічних розладів, таких як тривожність та депресія. У такому разі рекомендовані обидва методи втручання.
Я сподіваюся, що більше людей визнають, що СДУГ — це стан, який переважно характеризується емоційною дизарегуляцією, що може проявлятися проблемами з увагою та концентрацією. Такий підхід підкреслює важливість діагностики та лікування, оскільки емоційна регуляція також є важливим компонентом загального психічного та фізичного благополуччя. Людям з СДУГ недостатньо бути “функціональними” в академічному чи професійному плані. Вони також повинні мати інструменти та підтримку, необхідні для управління своїми емоціями.
За даними порталу: www.psychologytoday.com