Травма чи новий діагноз можуть відчуватися як емоційні американські гірки, на які ви зовсім не хотіли сідати.
Ви можете переживати зміни та хвилюватися, коли і чи повернетеся до свого «нормального» життя. Невизначеність не означає автоматично щось погане. Найгірший сценарій може так і не настати.

Багато клієнтів, які звертаються до мене на терапію, стикаються з гострою травмою або змінами стану здоров’я. Наприклад, вони могли отримати травму під час гри у спорті або почути новий медичний діагноз. Раптова травма чи зміна стану здоров’я можуть шокувати й часто важко даються. Ви можете намагатися адаптуватися до змін у рухливості та функціонуванні, хвилюючись, коли і чи повернетеся до свого «нормального» самопочуття.
Часто найгострішим питанням є: «Чи я одужаю? І коли?». Невизначеність важко переносити. Хоча деякі травми чи діагнози мають чіткі плани лікування та часові рамки, частіше не зовсім зрозуміло, яким буде шлях відновлення або лікування. Тривожний мозок любить перескакувати на найгірші сценарії, коли існує невизначеність. Він дотримується підходу «краще перестрахуватися», спонукаючи нас думати про всі можливі жахливі наслідки, щоб бути готовими. Однак ці найгірші сценарії можуть ніколи не здійснитися, а тривога може займати все більше місця у вашому повсякденному житті.
Травма чи новий діагноз можуть відчуватися як нескінченна емоційна поїздка на американських гірках, на яку ви зовсім не хотіли сідати. Це може бути складно – усвідомити реальність травми чи діагнозу, включно з раптовими змінами, з якими ви можете стикатися, не думаючи, що ваше життя приречене. Нижче наведено кілька стратегій подолання гострої травми або медичного діагнозу.
Зберіть інформацію про свою травму або діагноз
Корисно бути поінформованим про свій стан, оскільки загальне розуміння може допомогти вам ефективно спілкуватися з медичними працівниками. Варто використовувати надійні джерела для збору інформації, і ваша медична команда може запропонувати ресурси. Пам’ятайте, що не на всі ваші запитання можуть бути чіткі відповіді, і можуть існувати обмеження того, що можете знати ви або ваша медична команда.
Хоча важко переносити невизначеність, будьте уважні, щоб не потрапити в інформаційну «кролячу нору», яка поглинає занадто багато вашого часу та життя. Якщо ви помічаєте, що збір інформації про ваш стан захоплює ваше повсякденне життя або посилює тривогу, встановіть часові обмеження для збору інформації. Наприклад, 30-60 хвилин на тиждень.
Висловлюйте свої почуття
Раптова травма чи діагноз можуть викликати хвилю емоцій. Ви можете відчувати страх, тривогу, сум, гнів, розчарування тощо. Спроба придушити емоції може посилити їх. Знайдіть щирий спосіб висловити те, що ви відчуваєте. Наприклад, приділіть 5-10 хвилин щодня, щоб записати свої думки чи почуття, висловити їх вголос у програмі для голосових нотаток або поділитися своїми почуттями з надійним другом чи членом сім’ї. Якщо вам незвично і тривожно говорити про свої почуття, розгляньте можливість зробити це в менш зосередженому або напруженому середовищі. Наприклад, ви можете говорити про свої почуття під час поїздки в машині з тихою музикою.
Шукайте підтримки та приймайте допомогу від інших
Деяким людям може бути незвично та складно приймати допомогу від інших. Можливо, ви звикли все робити самостійно, і прийняття допомоги змушує вас почуватися нездатними. Однак прийняття допомоги від інших дозволяє людям, яким ви небайдужі, бути корисними у складний час. Це корисно як для них, так і для вас. Також проводьте час з людьми, з якими вам комфортно і хто вам подобається. Природно почуватися пригніченим, віддалятися від інших і ізолюватися в стресові періоди. Однак ізоляція може погіршити настрій. Навіть якщо спочатку вам цього не хочеться, виділіть час для спілкування з іншими. З часом ваше бажання бути з іншими може зрости. Також може бути корисно шукати зв’язку з іншими людьми, які мають таку ж травму або діагноз. Розмови з тими, хто має спільне розуміння, та історії про їхнє лікування, відновлення та стратегії подолання можуть принести полегшення та підтримку.
Встановлюйте реалістичні очікування та цілі
Може бути важко прийняти обмеження або реальність того, що є речі, які ви не можете робити, або вам доведеться робити їх по-іншому. Важливо дати собі простір і час для переживання будь-яких втрат, яких ви зазнаєте. Очікування надто багато від себе або спроба ігнорувати поточні обставини можуть призвести до підвищеного розчарування, гніву та смутку. Крім того, спроби досягти нереалістичних цілей можуть виснажити вас і призвести до меншої функціональності та можливостей, ніж якби ви поставили більш реалістичні та досяжні цілі.
Те, що у вас є обмеження або певні речі, які ви не можете робити, не означає, що ви нездатні. Без осуду запитайте себе, що ви реально можете і хочете взяти на себе, і прагніть ставити маленькі, досяжні цілі.
Зосередьтеся на тому, що приносить вам сенс і мету
Нова травма або діагноз можуть викликати тривогу та страх, а також висвітлити те, що або хто для вас найважливіше. Певна діяльність може бути іншою зараз, проте, ймовірно, є речі чи люди, які продовжують мати для вас значення. Виділіть для них час. Залишайтеся на зв’язку або відновлюйте зв’язок з тим, що відчувається для вас найважливішим і приносить задоволення. Ви можете виявити, що багато з цих речей прості та радісні, як-от проведення часу з близькими або час на природі.
За даними порталу: www.psychologytoday.com
