Як батькам відновити зв’язок із дорослими дітьми: навчитися слухати, а не засуджувати
У попередній публікації ми обговорювали поширені причини розриву стосунків між батьками та дорослими дітьми, що виникають під час “спорожнілого гнізда”.
Я поділився історією Роберта, який, як ви, можливо, пам’ятаєте, був розсерджений на свого сина Ендрю за те, що той не продовжив йти релігійним шляхом, який він так ретельно проклав для нього. Замість того, щоб цікавитися особистісним розвитком Ендрю напередодні закінчення коледжу, Роберт став критичним і осудливим, що відштовхувало його сина в критичний період розвитку.
Роберт звернувся до мене, щоб обговорити, як повернути Ендрю “до лона”, що, з його точки зору, означало переконати сина повернутися до традиційного християнського шляху, яким Ендрю старанно йшов з дитинства.
Але щоб досягти успіху у відновленні розриву, що виник у стосунках батька та сина, Роберту довелося б поглянути на власну реакцію на самостійність Ендрю.
Ось фрагмент нашої початкової консультації:
Р: Я просто не розумію, що сталося. Він так був залучений до церкви, до студентського служіння, а тепер нічого цього не робить. Після випуску він планував рік служити в місії в Гані, а тепер сказав, що і цього не планує.
Д-р С: Ви знаєте, що він планує робити натомість?
Р: Ні, не знаю. Це одна з проблем. Це як тягнути зуби, щоб отримати від нього хоч щось. Він майже нічого не говорить. Він ніколи не піднімає слухавку, коли ми з дружиною дзвонимо, а коли піднімає, то відповідає одним словом.
Д-р С: Я розумію, що був конфлікт, коли він був удома на весняних канікулах?
Р: Так, він не хотів іти до церкви з родиною. Це просто неприйнятно. Для цього немає виправдань. Він частина родини; він повинен поводитися як частина родини. Зрештою, я плачу за його навчання, знаєте.
Д-р С: Чи намагалися ви запитати його, чому він не хотів іти до церкви?
Р: Навіщо? Мене не цікавлять його причини; мене цікавить, щоб він пішов – як завжди робив, як повинен робити, як роблять усі в родині.
Д-р С: Можливо, саме тому він не хотів іти. Можливо, він хоче піти власним шляхом, відчути себе трохи “окремим” від родини, а не завжди відчувати себе “частиною” родини.
Р: Я не проти того, щоб іти власним шляхом, але він все ще частина родини.
Д-р С: Звісно, він частина, і завжди буде. Але частиною його завдання зараз, як молодої людини, є становлення самостійною особистістю і пошук власного способу взаємодії зі світом, залишаючись при цьому частиною родини.
Р: Він може стати самостійною людиною і все ще ходити до церкви, чи не так?
Д-р С: Звичайно, може. Але зараз він, можливо, відчуває потребу мати можливість самостійно приймати рішення, щоб побачити, як це буде… і які будуть наслідки цих рішень.
Р: О, він неодмінно побачить. Подивіться, що відбувається у світі зараз, як люди відвертаються від релігії. Це справжня катастрофа.
Д-р С: Але ми не знаємо, що він відвертається від релігії. Зараз ми знаємо лише те, що він відвертається від форми релігійного сповідання, з яким він виріс, і яке спочатку планував дотримуватися. Схоже, ви зараз мало знаєте про його духовне життя.
Р: Він не розповідає мені!
За даними порталу: www.psychologytoday.com